Цифровий архів фольклору

Мати сина колихала,
І дня й ночки не доспала,
І думала добрий буде,
І він неньку ж не забуде.

А він виріс ледацюга,
Превеликий волоцюга,
І став неньку проганяти,
І став неньку ж виганяти.

Іди, нене, ти від мене,
Будуть, нене, гості в мене,
У кафтанах і в жупанах,
........................................

А ти, нене, в сірячині
Та в драненькій запасчині.
І пішла ненька хитаючи,
Попід вікон і питаючи,

Ой, де хатка теплесенька,
Де дитина манесенька,
Буду й хатку замітати
І дитинку колихати.

Меланки ходили,
Васильки носили,
Василечку, татку,
Пусти нас у хатку,
А ми жито жали,
Чесний хрест держали,
Молітеся, люди, Богу,
Поки Христос буде,

Добрий вечір!

Ой на річці, на Йордані,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в'я)!

Там Пречиста ризи прала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в'я)!

(Та й попрала, повішала,
На калині, на малині,
На червоній ягодині.
Де взялися янголята,
Взяли ризи на крилята.
І понесли під небеса,
Та й понесли до батенька),
...

Прощай, прощай та й Танєчка, уже ж ми йдемо,
Та ми своє гуляннячко собі беремо.
Собі беремо,
А тобі, та й Танєчка,
...

Ой, ненько моя,
Нашо ж ви мене покинули,
Нашо ж ви мене посиротили?
Та до кого ж я буду ходити,
Та кого ж я буду питатись?
Та хто ж мене, моя ненько, порадить,
Та хто ж мене, моя ненько, розпитає?
Та ніхто ж мене так не пожаліє,
Як жаліла ж моя…

Сів Сус Христос та й вечеряти,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Прийшла к йому та й Божая Мати,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!

Та пропив чоловік помело, жінка – з хати! Що було!
Чоловіче, не лаймося, йдем до хати, порадьмося! (двічі)

Та пропив чоловік порося, жінка – кобилу ще й лоша,
Чоловіче, не лаймося, йдем до хати, порадьмося! (двічі)

Та пропив чоловік подушки, жінка – з полу всі дошки!
Чоловіче, не лаймося, йдем до хати, порадьмося! (двічі)

Та пропив чоловік індика, жінка – хати триндика,
Нічого пропить!

Запорожці-козаки, годі пить-гуляти,
Годі пить-гуляти,
Іде турок на Вкраїну з нами воювати,
Гей, нуте, хлопці, до зброї!

Вдаримо з гаківниць, вдаримо з гармати,
Вдаримо з гармати,
А чи пан, чи пропав - двічі не вмирати,
Гей, нуте, хлопці, до зброї!

Нам поможе Святий Бог ще й Пречиста Мати,
Ще й Пречиста Мати,
А чи пан, чи пропав - двічі не вмирати,
Гей, нуте, хлопці, до зброї!

Що й не красива,
Правда й не красавіця,
Хто в любові поніма,
Краса й не касається!

Карі глазки спать хотять,
Губки цілуваться,
Кому парочки нема,
Можна ушиваться!

Міня мамінька родила,
На припічку посадила,
Цибулину дала,
Щоб веселая була!

Я любила лінтєнанта,
А потом політрука,
А потом всьо више, више,
Та й дойшло до пастуха!

Льотчик високо літає,
Воздухом питається,
Трицять три імєєт жонок,
Холостой щитається!

Ой мать, моя мать,
На морі утьонка,
На чужой сторонє,
Нажила мільонка!

А мой милий учиться,
Не знаю чево получиться,
Ілі поп, ілі монах,
Ілі куриця в штанах!

Ой ох, не дай Бог,
Одного любить удвох,
Одна сидить обніма,
Друга сльози пролива!

У міня мільонків пʼять,
Слухай ти, буду щитать:
Ваня, Коля, Гриша, Миша,
П'ятого забула як!

Та й сів Христос та й вечеряти,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Та прийшла к єму Дєва Марія,
А Дєва Марія, Божа Мати.

Ой, дай, синку,ключі золотії,
Та я й одкрию рай та пекло.

Та я одкрию рай та пекло,
Та й випусти всі праведні душі.

Та й випустю всі праведні душі,
А однієї не випустю.

Та однієї не випустю,
Вона отца і неньку налаяла.

Та отца й неньку налаяла,
Та не лаяла – подумала.

(Як) прилетів соколонько,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Та й заглянув й у світлоньку,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

А світлонька не метена,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

А світлонька не метена,
А Маруся не чесана,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Колядин день,
Дайте вдень,
Бо ввечері не прийду,
Бо колядку загублю.
Вечор добрий!
Виносьте дохід довгий!
Не ламайте та ціленький давайте!
Хоть коротенький, дак ситенький!

Щедрик-ведрик,
Дайте вареник,
Кільце ковбаски,
Грудочку кашки,
Казала мати,
Шоб дали й сала,
А батько сварився,
Шоб не барився,
Коротка свитка й дрижить литка!

Дайте ковбасу, я додому понесу!
А дайте кишку, я отут у вас із затишку з’їм!
(А дайте кишку, з’їм у затишку!)