Цифровий архів фольклору

Що й у первім садочку там зозуля кувала,
А й у другім садочку мати з сином стояла. (двічі)

Мати з сином стояла, в сина правди питала:
"Ой скажи, мій синочку, ой хто ж тобі найвірніше? (двічі)

Ой чи тьоща старая, чи жена молодая,
Чи жена молодая, а чи матінка родная?" (двічі)

"В мене тьоща для привєту, а жена для совєту,
А матуся родная нєт на бєлому свєту. (двічі)

Вона мною ходила, вона світом нудила,
Як мене спорожала, собі смерти бажала. (двічі)

Як мене спорожала, собі смерти бажала,
Три годочки не спала та все мене колихала. (двічі)

Три годочки не спала та все мене колихала,
А в солдати давала - дрібні сльози проливала". (двічі)

Що й на Івана та й Купала
Червонії рожі розквіта(ли).

Червонії рожі розцвітали,
Дівчата віночки з них в’яза(ли).

Дівчата віночки з їх зплітали
Та й на бистру воду їх пуска(ли).

А куди віночки плисти будуть,
Звідти наречені їх прибу(дуть).

Що за місяць, що за ясний, що за ясная й зоря,
Ой що в мене за миленький, вечір прийде - п’ять нема. (двічі)

Вечір прийде - п’ять нема,
А на шостий він приходе, ще говорить без кінця. (двічі)

Ще й говорить без кінця,
Шукай тобі, дівчинонько, ще другого молодця. (двічі)

Ще й другого молодця,
А я піду в цю неділю з другою до вінця. (двічі)

Із другою й до вінця,
Їжджяй, їжджяй, мій миленький, я й не дуже тороплюсь. (двічі)

Я й не дуже тороплюсь,
А як будеш вінчатися, а я прийду й подивлюсь. (двічі)

А я прийду, подивлюсь,
Увійшла вона до церкви та й стала біля стіни. (двічі)

Та й стала біля стіни,
Облили козака сльози ще й дрібніші, чим її. (двічі)

А священник це помітив, промовля до молодця:
"Із якою дівчиною приступаєш до вінця? (двічі)

Чи з тією дівчиною, що за рученьку узяв,
Чи з тією дівчиною, що три года прогуляв?" (двічі)

"Не з тією дівчиною, що за рученьку держав,
А з тією дівчиною, що три года прогуляв. (двічі)

Що три года прогуляв,
Розійдися вся родина, а ти, мила, йди сюди,
Аж тепер я признаюся, шо ти вєрная моя." (двічі)

Щедрівочка щедрувала,
До віконця припадала,
Що ти, тьотко, наварила,
Що ти, тьотко, напекла?
А щедрівочка втекла!

Що ти, тітко, напекла,
Дайте дядько пʼятака!
А пʼятак неважний,
Дайте руб бумажний!

Щедрі, щедрі, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала йому щебетати,
Господаря викликати:
Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Як телички потелились,
А овечки покотились!

Щедрий вечір, добрий вечір!
Чи дома, дома сам хазяїн?
Сідіт на кутє, шубочку шйоть,
Шуба новая, сабальовая.
Вискочіл казлєц із нових сєнєц,
Заграв у рожок: "Дайтє пірожок,
Дайтє колбасу - я в хаткі понєсу!".

Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Шоб і хліб родився, шоб і скот плодився,
І шоб наший пан-хазяїн ні об чьом і не журився.

Шумлять верби в кінці греблі, шо я й насадила.
Нема мого миленького, шо я й полюбила. (двічі)

Не я його полюбила, полюбила мати,
Тільки ж мені і звеліла рушники давати. (двічі)

Один дала, другий дала, на третьому стала,
А четвертим, білесеньким, руки обв'язала.

Шумить, гуде сосновонька,
Шумить, гуде сосновонька, плаче, туже удівонька,
Шумить, гуде сосновонька, плаче, туже удіво(нька).

Та вона плаче, ще й ридає,
Вона плаче, ще й ридає, на битий шлях поглядає,
Вона плаче, ще й ридає, на битий шлях погляда(є).

Битим шляхим чумаки йдуть,
Битим шляхим чумаки йдуть, мого мужа коня ведуть,
Битим шляхом чумаки йдуть, мого мужа коня ве(дуть).

Та ведуть коня, ще й сідельце,
Ведуть коня, ще й сідельце, заболіло моє серце,
Ведуть коня, ще й сідельце, заболіло моє се(рце).

Шо Ярема та Хома були рідні браття, (двічі)
Та (й) забрали торбинки та пішли по шмаття. (двічі)

Шо Яремі дають торбу, а Хомі у морду, (двічі)
І полаялися, й почубарилися,
Ізійшлися докупочки та й порадилися:

«Це не наше, брате, діло, от такечко поживать, (двічі)
А то, брате, наше діло - давай зайців ловить!». (двічі)

Хома купив хорта, а Ярема - чорта, (двічі)
Шо у Хоми все біжить, а в Яреми все лежить. (двічі)

Знов полаялися й почубарилися, (двічі)
Ізійшлися докупочки та й порадилися: (двічі)

«Це не наше, брате, діло, от такечко поживать, (двічі)
А то, брате, наше діло - давай в церкві співать!». (двічі)

Де(сь) узявся паламар, ції церкви господар, (двічі)
Як ударить Хому в пузо, а Ярему в пику,
Наробили, дураки, повну церкву крику!

Знов полаялися й почубарилися, (двічі)
Ізійшлися докупочки та й порадилися: (двічі)

«Це не наше, брате, діло, от такечко поживать, (двічі)
А то, брате, наше діло - давай рибку ловить!». (двічі)

Хома купив човна, Ярема - весельце, (двічі)
Взяло Хому за живіт, Ярему за серце! (двічі)

Шо на горі млиночок, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці млиночок. (двічі)

А в долині жидочок, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці жидочок. (двічі)

А в жидочка дві дочки, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці дві дочки. (двічі)

Одна пішла за дяка, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці за дяка. (двічі)

Друга пішла за попа, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці за попа. (двічі)

Шо за дяком дякувать, (двічі)
Любер венці, дубер венці, єнці пенці дякувать. (двічі)

Шо й у первім садочку там зозуля кувала,
А й у другім садочку канарейка щебетала.

А у другім садочку канарейка щебетала,
А у третім садочку мати з сином стояла.

Мати з сином стояла, в сина правди питала:
"Ой скажи, мій синочок, а хто ж тобі найвірніше?

Ой чи тьоща старая, чи жена молодая,
Чи жена молодая, а чи матінка родная?".

"В мене тьоща для привєту, а жена для совєту,
А матуся родная, нєт на бєлому свєту.

Вона мною ходила, вона свєтом нудила,
Як мене спорожала, собі смерті бажала.

Як мене спорожала, собі смерті бажала,
Три годочки не спала та все мене колихала.

Три годочки не спала та все мене колихала,
А в солдати давала — дрібні сльози проливала".

«Ой іди, мій синочку, на чотири годочки,
А на п'ятім годочку повертайся додомочку.

А на п'ятім годочку повертайся додомочку,
Повертайся додомочку, ізмий мені голівочку».

Шо й у лузі та ще при березі,
Черво… червона калина ж,
Шо й у лузі та ще при березі,
Черво… червона кали(на).

Породила ж молода дівчина,
Харо… харошого сина ж,
Породила ж молода дівчина,
Харо… харошого си(на).

Вона ж його ж, його й породила,
В зеле… зеленій діброві ж,
Вона його ж, його й породила,
В зеле… зеленій дібро(ві).

Та й не дала ж йому й молодому,
Не ща… ні щастя ні долі ж,
Та й не дала ж йому й молодому,
Не ща… ні щастя ні до(лі).

Тільки ж дала йому й молодому,
Біле личко, чорні брови ж,
Тільки ж дала ж йому й молодому,
Біле личко, чорні бро(ви).

Шо в полі бєрьоза, кудрява стояла
Дай ой там дівчинонька пшеничка жала.

Да вона жала, жала, кукіль вибирала,
Да коню вороному под ноги бросала.

Да бросай, дівчинонько, пшениченьку жати,
Да підем у комору постіль білу слати.

Да хоч я постелюся, да не пригорнуся,
Да бо я молоденька славоньки боюся.

Не бійсь, дівчинонько, не бійся нікого,
Да бо я молоденький не зраджу нікого.

Шо в нашого Омелечка
Невелика сімеєчка,
Тіки він та вона,
Та старий та стара,
Та Панас тай у раз,
Та той хлопець, шо у нас,
Та дві дівки косатих,
Та й два парубки усатих,
…………………………
Та дві Христі в намисті,
(Та) дві Усті в капусті
І дві ляльки в колисці!

Чумаче, чумаче, чого зажурився,
Чи воли пристали, чи з дорожки збився?

Воли не пристали, з дорожки не збився,
Того зажурився, без долі вродився.

Того зажурився, без долі вродився,
Як піду я в поле шукать собі долі.

Як піду я в поле шукать собі долі,
Не найшов я долі - найшов синє море.

Не найшов я долі - найшов синє море,
А в тім синім морі самі риболовці.

А в тім синім морі самі риболовці,
Ой, ви, риболовці, ви, вдалі молодці.

Ой, ви, риболовці, ви, вдалі молодці,
Ви закиньте сєті через бистрі рєки.

Ви закиньте сєті через бистрі рєки
Та й піймайте долю парню молодому.

Та й піймайте долю парню молодому,
Не піймали долю, а піймали щуку.

Не піймали долю, а піймали щуку,
Щука-риба грає, собі пару має.

Щука-риба грає, собі пару має,
Мені, молодому, парочки немає.

Мені, молодому, парочки немає,
Тільки мені пари, що очиці карі.

Чумак водку п'є, в нього гроші є,
Ой за ним, за ним його рідна мати дрібні сльози ллє. (двічі)

Ой синочок мій, дитино моя,
Ой бросай, бросай горілочку ж пити, бо проп'єш коня. (двічі)

Ой мати моя, ой не брошу я,
Ой я й не брошу же горілочку пити, бо солодкая. (двічі)

Ой синочок мій, дитино моя,
Ой бросай, бросай вдовицю любити, бо зведе з ума. (двічі)

Ой мамо моя, та й не брошу я,
Я не брошу вдовиці любити, бо красивая. (двічі)

Чуки-чуки, чукина,
Яка дівка чепурна,
Чепурна, чепурна, чепурнесінька,
Чуки-чуки, в батька вдалося,
В материну кохту вдяглося.

Чуки-чуки коло лави,
Начукикала в халяви,
А халяви коротенькі,
Начукикала повненьки.

Дід ходив по гриби,
Баба по опеньки,
Дід свої погубив,
Бабині ціленьки.

Чорноморець, мамінько, ой чорноморець,
Вивів мене ой, босую, ой на морозець,
Вивів мене ой, босую, та й на морозець.

Вивів мене, босую, ой, та й питає:
Чи є мороз, дівчинонько, ой чи немає?
Чи є мороз, дівчинонько, ой чи немає?

Немає морозу, ой, сама роса,
Простояла з чорноморцем ой нічку боса,
Простояла з чорноморцем ой нічку боса.

Простояла ніченьку ой, та й байдуже,
Бо я того чорноморця ой люблю дуже,
Бо я того чорноморця ой люблю дуже.