Цифровий архів фольклору

Думай, думай, та й Галочка,
Думай, та й гадай,
Пливсти тобі дві річеньки,
Й а й третій Дунай.

Й а й третій Дунай,
Перепливла дві річеньки,
Й а й Дунаю ні.

Й а й Дунаю ні,
Позабула всі розкоші,
Й ай гулянні ні.

Й а й гуляння ні,
Як піду я до батенька
Й у суботу.

Й у суботу,
Пішли ж мої всі розкоші
Й на роботу.

На роботу,
Як піду я до матеньки
Й у неділю.

Й у неділю,
Сидять мої всі розкоші
Позастіллю.

Позастіллю,
Сидять вони, сидять вони,
Сама я бачу.

Сама я й бачу,
Не раз, не два, не раз, не два,
Гірко й заплачу.

Забєлєли снєжки, забєлєли бєли
Та й по крутой горє.

Та й по крутой горє,
Помирає тєло солдатськоє бєло
Та в чужой сторонє.

Та й чужой сторонє,
Ніхто й не заплаче по бєлому тєлу
Та й по солдатському.

Та й по солдатському,
Тільки зажурився та й запечалився
Та й товариш його.

Та й товариш його,
Товаришу вірний, ти, братіку рідний,
Та скоро я й помру.

Та й скоро я й помру,
Зроби мєні, брате, вірний товаришу,
Та з клен-дерева й труну.

Та й з клен-дерева й труну,
Ой де ж тобі, брате, вірний товаришу,
Та клен-дерева узять?

Злетів соловейко та й на віконечко,
Щедрій вечір, добрій вечір!

У світлоньку та заглядає,
Щедрій вечір, добрій вечір!

А світлонька та й не метена,
Щедрій вечір, добрій вечір!

А Оленка та й не чесана,
Щедрій вечір, добрій вечір!

Ой, як же їй та чесаній бути?
Щедрій вечір, добрій вечір!

Краяли свитку та й укоротили,
Щедрій вечір, добрій вечір!

Обрізочки та й на поясочки,
Щедрій вечір, добрій вечір!

Старостоньки та й на причілоньки,
Щедрій вечір, добрій вечір!

Із-за гор, гори стоять тумани,
Ой, дай Боже,
Із-за гор, гори стоять тумани,
Святий ве(чір)!

То не тумани - то з коней пара,
Ой, дай Боже,
То не тумани - то з коней пара,
Святий ве(чір)!

То з коней пара - солдатська слава,
Ой, дай Боже,
То з коней пара - солдатська слава,
Святий ве(чір)!

Кроповоє колесо,
Вище тину стояло,
Много дива видало,
Чи бачило колесо,
Куди милий поїхав,
За ним трава полягла
І діброва весела,
Купала на Йва(на)!

(фрагмент)

Куда, дитя, собираєсся?

Куда, ж дитя, ж собираєсся,
Що так рано ж й умиваєсся.

Що так рано й умиваєсся,

Меланка ходила,
Василька просила,
Василику, тату,
Пустіт мене в хату,
Я в церкві стояла,
Ясний хрест держала,
Кадилом кадила,
Кадітіся, люді,
Вам Бог святий буде!

Дай, Боже, вечір добрий!

Ой, гула, гула кам’яна гора,
Ой, дай, Боже!
Ой, гула, гула кам’яна гора,
Святий ве(чір)!

Та й не вродила шовкова трава,
Ой, дай, Боже!
Та й не вродила шовкова трава,
Святий ве(чір)!

А уродило зелене вино,
Ой, дай, Боже!
А уродило зелене вино,
Святий ве(чір)!

Дівка Оленка вино стерегла,
Ой, дай, Боже!
Дівка Оленка Вино стерегла,
Святий ве(чір)!

А стережучи кріпко заснула,
Ой дай, Боже!
А стережучи кріпко заснула,
Святий ве(чір)!

Як налетіли райськії пташки,
Ой дай, Боже!
Як налетіли райськії пташки,
Святий ве(чір)!

Та й подзьобали зелене вино,
Ой дай, Боже!
Та й подзьобали зелене вино,
Святий ве(чір)!

(далі промовляють)
( Ой не дзьобайте ви цього вина,
Нам цього вина багато треба,
Братів женити, сестрів давати.)

На Купала відьма плигала,
Купала на Йвана!

Ой на горі там сосонка,
Ой на горі там соснонька, там стояла дівчинонька. (двічі)

Вона плакала-ридала, (двічі)
Вона плакала-ридала, на шлях битий поглядала. (двічі)

Битим шляхом козаки йдут, (двічі)
Битим шляхом козаки йдут, з-під милого коня ведут. (двічі)

Ой ти, коню сивогривій, (двічі)
Ой ти, коню сивогривій, де ж мій милий чорнобривій? (двічі)

Там твій милий ранєн лежит, (двічі)
Там твій милий ранєн лежит, правой ручкой шаблю держе. (двічі)

А лєвою воду носе, (двічі)
А лєвою воду носе, товариша свого просе. (двічі)

Ти, товаришу, мій брате, (двічі)
Ти, товаришу, мій брате, напиши письмо до хати. (двічі)

(Ой рад би я написати, (двічі)
Ой рад би я написати, так не вмію я читати. (двічі)

Возьми, мати, піску жменю, (двічі)
Возьми, мати, піску жменю та посій же на каменю. (двічі)

Як той пісок з камня зійде, (двічі),
Як твой пісок з камня зійде, то твій синок з войни прийде. (двічі)

Нема піску, нема сходу, (двічі)
Нема піску, нема сходу, нема сина із походу. (двічі)

Ой поза лєсом,
Поза лєсом, лєсом тьомненьким,
Поза садіком зельоненьким.

Ой там лежала,
Там лежала шлях-дороженька,
Широкая, приубитая.

Ой широкая,
Широкая, приубитая,
Ще й сльозами приулитая.

Ой ще й сльозами,
Ще й сльозами приулитая,
Туда ніхто нє проєхал, нє прошол.

Ой туда ніхто,
Туда ніхто нє проєхал, нє прошол,
Только прошол та й наборік нєбольшой.

Ой тільки пройшол,
Тольки пройшол та й наборік нєбольшой,
За набором охвицерик молодой.

Ой за набором,
За набором охвицерик молодой,
На конику вихиляється.

Ой на конику,
На конику вихиляється,
В лист бомаги видивляється.

Ой шо в бомазі,
Шо в бомазі та й написано,
Написано, намальовано.

Ой написано,
Написано, намальовано,
На трьох братів розположено.

Ой на трьох братів,
На трьох братів розположено,
Которому та й на службу іти.

Ой которому,
Которому та й на службу іти,
Чи старшому, чи підстаршому.

Ой чи старшому,
Чи старшому, чи підстаршому,
Чи Ванюші самоменьшому.

(Ой у старшого та й дітей череда,
В підстаршого та й жена молода,
А в Ванюші только мамінька родна.)

Ой у нашому селі, ой у нашому селі,
Ой у нашому селі були хлопці москалі

Вели конів до води, вели конів до води,
Вели конів до води за шовкові поводи.

Ой у ранці новобранці
Виходили за село. (двічі)

Й а за ними, молодими,
Й одна дівчина ішла. (двічі)

Вона плакала-ридала,
На шлях битий поглядала. (двічі)

Шляхом битим козаки йдуть,
З-під милого коня ведуть. (двічі)

Ой ти, коню сивогривій,
Де ж мій милий чорнобривий? (двічі)

Скакав горобець по вулиці,
Скликав дівчат на вулицю,
Купала на Йван(а)!

А в нашого Йванка ворота новії,
Радуйся, ой, радуйся, Сус Христос,
Веселися, Боже наш,
Шо спородив на світ нас для Христа!

Ворота новії, стовпи золотії,
Радуйся, ой, радуйся, Сус Христос,
Веселися, Боже наш,
Шо спородив на світ нас для Христа!

Стовпи золотії, весь двір на помості,
Радуйся, ой, радуйся, Сус Христос,
Веселися, Боже наш,
Шо спородив на світ нас для Христа!

А нашого Йванка та й треба женити,
Радуйся, ой, радуйся, Сус Христос,
Веселися, Боже наш,
Шо спородив на світ нас для Христа!

Невісточку взяти, нею помишляти,
Радуйся, ой, радуйся, Сус Христос,
Веселися, Боже наш,
Шо спородив на світ нас для Христа!

Весняночка-паняночка,
А де твоя дочка?
У садочку на пісочку
Вишива сорочку.

А в нашого та й Іванка
На хаті витушка,
Одна була та Олєчка,
Та й та щебетушка.