Цифровий архів фольклору

Тобі, мати, не журитися,

Тобі, мати, не журитися,
Тобі, мати, веселитися,
Тобі, мати, хатки не мести,
Тобі, мати, порядок ве(сти).

Як топила - так топитимеш,
Як варила - та й варити(меш).

Аби ж тая слава,
Що невістка ста(ла)!

Ходили дівочки кругом Мариночки,
Та йшли, та йшли, Мариночку найшли,
Купала на Йвана!

Походила молодая Галя по новім двору,

По новім двору,
Виганяла селезенька на тиху й воду.

На тиху й воду,
Пливи, пливи, селезеньку, тихо й по воді.

Тихо й по воді,
Прибудь, прибудь, мій батенько, тепер же й к міні.

Тепер же й к міні,
Ой, дай мені порадоньку, бідній сироті.

Бідній сироті,
Ой, рад би я, дитя моє, прибути й к тобі.

Прибути й к тобі,
Насипали сирой землі на руці й мої.

На руці й мої,
Склепилися ой карії очі, не глянуть к тобі.

Смутний вечір, тихий ранок, (двічі)
Десь поїхав мій козак.

Десь поїхав та й немає, (двічі)
Серце моє замира(є).

Ось він їде, а я й бачу, (двічі)
Він сміється, а я пла(чу).

Він сміється ще й моргає, (двічі)
Нагайкою коня кра(є).

Нагайкою коня крає, (двічі)
Всю країну об’їжджа(є).

Купала на Йвана, Купала на Йвана!

На калину роса впала, в нас на вулиці Купала!
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Ішли дівки по ягідки, молодиці по суниці,
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Усі дівки назбирали, а Маринка не набрала,
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Гайда, дівки, по лісочку, може знайдем Мариночку,
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Й а на мене зять не дивиться,
Й а на мене зять не дивиться,
Він на мене супротивиться,
Він на мене скоса поглядає,
Він мене думкою ла(є).

Кую, кую ножку,
Піду на дорожку,
Куплю черевички
Малі, невеличкі…

Та ой ходила ой дівчинонька по садочку,
Підколола ой білу ножку на трісочку. (двічі)

Ой болить моя біла ножка, болить больно,
Ходив козак ой до дівчини так недовго. (двічі)

Ой ходив козак та й до дівчини три годочки,
А дівчині а й здалося три деньочки. (двічі)

Ой забирають та й миленького у солдати,
Та й не вспіла ой дівчинонька розпитати. (двічі)

Ой розпитати:
"Ой чи мені заміж іти чи гуляти?". (двічі)

Ой гуляй-гуляй, дівчинонько, як гуляла,
Чеши, чеши та й русу косу, як чесала. (двічі)

Чеши, чеши русу косу, як чесала,
Та не стели постіль білу, як ти слала. (двічі)

Бо він твою постіль білу перемаже,
Ходитиме, любитиме - всім розкаже. (двічі)

Бо він твою постіль білу перетопче,
Ходитиме, любитиме – та й не схоче. (двічі)

Як задумали хлопчечка женити
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

Увели йому пару коників
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

Він на ті коні скоса поглядає
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

Увели йому дівку в наряді
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

А він ту дівку взяв, поцілував
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

Як задумали хлопчечка женити
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

Раз козак у поход собирався, вороного коня осідлав, (двічі)
Коло його дівчина стояла, він дівчину свою вговоряв: (двічі)

«Не журись ти, моя чорнобрива, я з кривавого бою вернусь, (двічі)
Як не прийме сирая могила, я й навіки твоїм остаюсь!». (двічі)

Раз дівчина в постелі лежала, лиха звістка до неї прийшла, (двічі)
Що: «Козак у бою та й загинув, зоставайся, дівчино, сама!». (двічі)

Та купався Іван
та й у воду впав,
Купала на Йвана!

Та купався Мусій,
доведеться й усім,
Купала на Йвана!

На калині роса впала,
в нас на вулиці Купала,
Купала на Йвана!

Од поля до поля виросла тополя,
Признавайсь, дівчино, коли будеш моя? (двічі)

Пощитай, козаче, скільки зір на небі,
Як перещитаєш, піду я за тебе. (двічі)

Щитав козак зорі, та й не дощитався,
Питав козак дівку ж, тай не допитався. (двічі)

Козаче поїде, коник марширує,
Підійди, дівчино, з коня поцілую. (двічі)

Хай тебе цілує лихая година,
Через тебе, дурню, зцуралась родина. (двічі)

Відцурався батько, відцуралась мати,
Відцурались сестри, ще й два рідних брата. (двічі)

Відцурались сестри, ще й два рідних брата,
Відцурався милий, той, що дума брати. (двічі)

Та їхали сваночки, сваточки,
Та й погубили шишечки,
Та й погубили шишечки,
Чим будем дарувати друже(чки)?

Та вітер віє,кох ой повіває,
Та зельоний гай шумить.

Та зельоненькой шумить,
Та сама, млада, ой я й не знаю,
Которого ой з трьох любить.

Которого з трьох любить,
Та полюбляю ой того парня,
Й которого же та й здєсь нєт.

Которого ой здєсь нєт,
Та у городі ой у в Одесі
Й на вуличке же та й на ровной.

На вуличкє на ровной,
Та там стояло ой аж три башні
Й посерьодке же ой дом большой.

Била жінка мужика,
Пішла позивати,
Присудили мужикові
Ще жінку прохати, (двічі)
Ще, ще, ще, ще,ще, ще, ще,
Ще жінку прохати.

Прости ж мене, моя мила,
Що ти мене била,
Куплю тобі цебер меду,
Коновочку пива. (двічі)

А од пива болить спина,
А од меду голова,
Купи мені горілочки,
Щоб весела я була,
Щоб, щоб, щоб, щоб, щоб, щоб, щоб,
Щоб весела я була.

Серед двору, двору стояла бірьоза,
Щедрий вечір, добрий вечір!

А на тій бірьозі дзіндзірьова кора,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Дзіндзірьова кора, золотеє гілля,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Вітер повіває, листя обдуває,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Мати Марія листячко збирала,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Листячко збирала, світлоньку квітчала,
Щедрий вечір, добрий вечір!

А у тий світлоньці Сус Христос вечеряв,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Прийшла до Його Мати Марія,
Щедрий вечір, добрий вечір!

«Ой дай, Синку, ключі золотиї,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Та й повідкривати всі раї і пекла,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Та й повідпускати всі праведні душі,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Добрим людям на весь вечір! (промовляючи)

Чуки-чуки, чукина,
Яка дівка чепурна,
Чепурна, чепурна, чепурнесінька,
Чуки-чуки, в батька вдалося,
В материну кохту вдяглося.

Та й на зеленім дубі
Та два голуби гуде. (двічі)

А голубка гуркоче, (двічі)
Та як парень дівчину спокинути хоче.

Та й не кидай, козаче, (двічі)
Бо й дівчинонька плаче. (двічі)

Та не йдин чобіт стоптав,
Та не йдин картуз зімняв,
Перед тещою стояв. (двічі)

Його теща хвалила, (двічі)
Щоб Надічка любила. (двічі)

Ой тихий Дунай, ой тихий Дунай бережки обносить,
Ой молоденький ой новобранчик полковничка просить. (двічі).

Ой полковничку, ой мій батечку, одпусти ж додому,
Ой розплакалась, ой розтужилась дівчина за мною. (двічі)

Ой нехай плаче, ой нехай туже, вона й перетуже,
Ой молоденький ой новобранчик три года прослужить. (двічі)