Цифровий архів фольклору

А в нас хлопці модні, модні,
По три дня сидять голодні,
А ми сумочку сошйом,
Хлопців по миру пошльом.

Іван носе, Петро просе,
Митя в сумочку кладе,
А Василь же, як найменший,
Од собачки проведе.

Ти й орьол, ти й орьол, ти товаришу мой,
Ти літаєш високо, ти биваєш далєко. (двічі)

Ти літаєш високо, ти биваєш далєко,
Чи не був ти й, орьол, над моєю стороной? (двічі)

Чи не був ти й, орьол, над моєю стороной,
Чи не журиться моя дєточка за мной? (двічі)

Вона журиться ше й печалиться,
За тобою, козаком, побивається. (двічі)

Ой верба, верба, де ти зросла?
Що твоє листячко вода знесла. (двічі)

Знесла, знесла тихо й вода,
А я й молодая, як ягода. (двічі)

Ходить Ілля на Василя,
Носить пугу житяную,
Де махне - там жито росте,
У полі копами,
У дворі стогами,
На столі пирогами!

З новим годом, будьте здорові!

Ладки, ладки,
А де були? - В бабки!
А що їли? - Кашку!
А що пили? - Бражку!
А що на закуску? - Жарену гуску!
Гай-гай, полетіли, на головку сіли!

Сади мої, ой сади, сади зеленії,
Рано цвіли, а позно, позно й опадали.

Рано цвіли, а позно, позно й опадали,
Любив милий, а січас, січас покидає.

Мимо ходить, а в гості, в гості не заходить,
Хоть і зайде, так не до.., не довго гостює.

Хоть і зайде, так не до…, не довго гостює,
Він за мною а всю ноч, всю ноч протоскує.

Стане зоря, ой зоря, зоря заніматься,
Стане милой ой з мило…, з милою прощаться.

Прощай, мила, ой любов, любов дорогая,
Есть у мене а жіна, жіна молодая.

Ой чиє ж то козеня,
Що задрало хвостеня?
Біжить та реве,
Не наздожене.

Ой чия ж то дура
Поперед подула?
Чия вона є?
Нехай підожде.

А в поля, в поля сам Господь ходя,
Сам Господь ходя, ще й Матір Божа,
Ше й матір Божа ризи носила,
Ризи носила, Бога просила:
Зароди, Боже, жито-пшеницю,
Жито-пшеницю, всяку пашницю,
Сєю, вєю, з Новим Годом поздоровляю!

Ходила, блудила по зельоному саду,
Щипала й ламала сад зельоной, виноград.

Щипала ж, ламала сад зельоной, виноград,
Кидала й бросала миленькому на кровать.

Ой кидала ж, бросала миленькому й на кровать,
Чи спиш ти, мой милой, ой чи так ти ж лежиш?

Ой чи ти ж милий спиш, ой чи так ти лежиш?
Задумав жениться, а мене бросаєш?

Ой задумав жениться, а мене бросаєш?
Женись, Бог з тобою, та бери кого хоч.

Ой женись, Бог з тобою, ой бери кого хоч,
Берьош ти красиву, та й не краще й од міня.

Ой берьош ти красиву, ой не краще й од міня,
Берьош ти багату, не багаче й од міня.

Ой да ти калінушка, размалінушка,
Вой да ти нє стой, не стой на горє крутой.

Ой да ти не стой, нє стой на горє крутой,
Вой да й не спускай гілля й на синього й моря.

Вой да й не спускай гілля на синього й моря...

Поза лугом зелененьким (двічі)
Брала вдова льон дрібненький. (двічі)

Вона брала, вибирала, (двічі)
Тонкий голос подавала. (двічі)

Тонкий голос, голосочок, (двічі)
Через Дон та й у лісочок. (двічі)

Там Василько сіно косе, (двічі)
Тонкий голос переносе. (двічі)

Леле, леле, вода реве,
А колесо креше,
Всі дівчатка правду кажуть,
А хлопчики брешуть.

Смородина,
Смородина та й не ягода,
Заплітала мене дяди(на).

Заплітала,
Заплітала та й не плакала,
А матінка й подивила(ся).

А матінка,
А матінка подивилася,
Слізоньками та й умила(ся).

Пішла жінка на базар соли купити,
Я й за ціп та на піч хліба молотити. (двічі)

Ударю, не вдарю, на шлях поглядаю,
Усі жінки з базарю йдут, моєї немає. (двічі)

Трошки перегодом, іде огородом,
Шатається, хитається, за коляки хватається, чоловіка лає. (двічі)

Хай тебе, чоловіче, та й напала трясця,
Як піду я на базар, нема мені щастя! (двічі)

Соли не купила, пшоно загубила,
Із хорошим чоловіком в шинок заблудила. (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, шо я дуже п’яна,
Розпитайся людей, ні разу не впала! (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, за шо напилася,
Моя курочка знеслась, я яєчка продала, напилася! (двічі)

Чого, соловейко, смутной, ні пойош?
Та й співів би я песню, й голоса нема.

Співав би я пісню, й голосу нема,
Та й золотая клєтка, та суше соловʼя.

Золотая клєтка сушить соловʼя,
Та й молода дівчина та й по саду гуля.

Молода дівчина по саду гуля,
Та й десь вколола й ножку, та й зробилась больна.

Уколола ножку, зробилась больна,
Та кричала й гукала, та й дайте доктора.

(Кричала гукала, дайте доктора,
Приїжджає доктор, козак молодой.

Питає дівчину, чим дівка больна?
"Болять й ручки-ножки, болить голова."

"Брешеш ти, дівчино, брешеш дорога,
Мабуть ти, дівчино, сина зродила.")

Ой тату, мій тату, затопи нам хату,
Затопи нам тату хату, та й навари їсти. (двічі)

Не буду топити, не буду варити,
Возьму ціп та й на тік, піду й молотити (двічі)

Трохи перегодом іде огородом,
Шатається, мотається за колюки хватається, чоловіка лає. (двічі)

Ой за горой, ой та й за крутою,
Живуть лю-, ой і живуть люде, ой да же слободо(ю).

Ой то ж не люде, ой то ж сапостате,
Взяли же бра-, ой взяли брата ой, да же й у салда(ти).

Ой да взяли брата та й у салдати,
Та й ніко-, ой да й нікому ой, да же й оплака(ти).

(Ой да й ти, дівчино, да моє серце,
Сховай ме-, ой да сховай мене ой, хоч під ряде(нце).

Ой да й ти, дівчино, да моя душко,
Сховай ме-, ой да сховай мене ой, хоч під поду(шку).)

Леле, леле, кітку,
Та вкрав у нас квітку,
Положив на повітку,
Повіточку завалив,
Бабі ножку прибив,
І телятко убив,
Телятко ревнуло,
А люди почули.
Попові сказали.
Піп з хати -
Побив собі п'яти,
А попадя з хижки -
Погубила книжки.
Шукали, шукали - не найшли,
Заплакали та й пішли!

Та ой з сєвера ой вітер віє,
А із запада сонце гріє
ой на мой зельон сад.

На мой зельон сад,
Та в саду була, ой цвіти рвала,
Та ой там дівка цвіти рвала,
Ой совила вінок.

Совила вінок,
Та й а совивши ой та й віночок,
Та в руках біленький платочок,
Ой перейди сюда.

Перейди сюда,
Та брил я річку, ой ше й місточок,
Ой там калиновий кусточок,
Ой шовкова трава.

Шовкова трава,
Та комиш-травка ой шевелиться,
А дівка з парнем спать ложиться,
Ой только шо лягла.

Только шо лягла,
Та вона влягла й уляглася,
Цілуванням зайнялася,
Ой цілує його.

Цілує його,
Та вона цілує, обнімає,
А до серденька пригортає:
«Ой серденько ж моє!.

Серденько моє,
Та як я тебе не побачу –
Разів сорок на день плачу,
Ой плачу ж за тобою!

Та шо я плачу за тобою,
Як рибонька за водою,
Так я за тобою!».