Цифровий архів фольклору

Брала Галюшечка льон, льон, льон,
Честь вам, дружечки, вон-вон-вон,
Падала костриця додолу,
Честь вам, дружечки, додо(му) у!

Братику, да немислику,
Сядь собі, да на креслику,
Не продавай сестри,
Не русої коси,
За руб, за чотири,
За два золоти(ї).

Було в вдови дві дочки, (двічі)
Обидві як зірочки.

Старша меньшу питає, (двічі)
Кого ж вона кохає?

Старша меншій відмовля, (двічі)
Що кохає Василя.

Ходьом, сестро, до броду, (двічі)
Подивімось на воду.

Подивімось у воду, (двічі)
Котра краща на вроду.

Старша меншу попхнула, (двічі)
Та й на море гукнула.

Пливи, сестро, потопай, (двічі)
Про кохання забувай.

Гойда, гойдаша,
Де кобилка – там лоша
І маленьке порося!

Да повій, вітер, да буйнесенький
З глибокого яру же,
Прибудь, милой, ой да чорнобривой
З далекого кра(ю).

Да ой рад би я да повівати -
Яр дуже й глибокий,
Ой рад би я до тебе прибути -
Край дуже дальок(ий).

Да глибокі(високі) да явірочки,
Й а ще вищі кручі же,
Ой як мені же ой да й надоєло
Миленького жду(чі).

Да ждала год я, да ждала другий,
Да й не могла дождаться же,
Ой найняла ой да чорний ворон
Листа пересла(ться).

Да летить ворон, да летить чорний,
Та й летючи кряче же,
Передай же ой да тій дівчині,
Хай вона й не пла(че).

Да нехай вона да й не плаче,
А я тут не журюся,
Нехай вона ой да іде заміж,
А я й оженю(ся).

Да ой щоб тебе да й женихала
Лихая й година же,
Як зв'язала ой да білі ручки
Малая дити(на).

Да ізв'язала да білі ручки -
Ніхто й не розв'яже,
Ніхто ж мені ой да молоденькій
Правдоньки не ска(же).

Да тиха вода, да тиха вода да бережечки зносить,
Да молоденький новобранець полковника про(сить):

«Да пусти, пусти да полковнику да із полку й додому,
Да й уже ж плаче, уже плаче дівчина й за мно(ю)!».

«Ой нехай плаче, та й нехай плаче, та й нехай ше й затужить,
А й молоденький новобранець три года й прослу(жить)!».

Ой служив службу да воєнную, ой став помирати,
Та ой став собі перед смертю дівчину й бажа(ти).

Ой не по правді, да й не по правді козаченько вмирає(ш),
Да шо ти собі перед смертю дівчину й бажа(єш).

Ой умер, умер да й новобранець да й у середу вранці,
Да положили новобранця в світлиці й на ла(вці).

(Де бояри волочилися)
Шо по пояс замочилися?
Чи по селу хліба просили,
Чи попові сіно косили?

Чи в соломі ночували,
Миші уші пооб`їда(ли)? у!

Калина-малина, не сладка й не горка,
Чого заплакала солдатськая жонка? (двічі)

Чого заплакана(ла), чого заридала?
Любила, кохала – в солдати й оддала. (двічі)

В солдати оддала під город Варшаву,
Під город Варшаву, де б’ють барабани. (двічі)

Де б’ють барабани, громко вибивають,
Молодих реб’яток в солдати приймають. (двічі)

Коляд-коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця.
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п'ятака!

А п'ятак не важний,
Дайте руб бумажний!

Колядин день,
Дайте вдень,
Бо ввечері не прийду,
Бо колядку загублю.
Вечор добрий!
Виносьте дохід довгий!
Не ламайте та ціленький давайте!
Хоть коротенький, дак ситенький!

Колядую-дую,
Де ковбасу чую,
А де не чуваю,
Там і не буваю!

Ой гойдала, гойдала,
Мама циці не дала,
За копійку продала
Да купила книш.
А де ж той книш?
Мишка вкрала.
А де ж тая мишка?
Побігла під піч.
А де ж той підпіч?
Вода залила.
А де ж та вода?
Воли попили.
Де ж тії воли?
У ліс побрели.
А де ж той ліс?
Цвітами заріс.
Де ж тії цвітки?
Порвали дівки.
А де ж тії дівки?
Посватали парубки.
А де ж тії парубки?
Пішли на війну.
А-а, а-а-а, а!

Ой гук, мати, гук, де козаки йдуть,
Ой веселая та й доріженька, куди вони йдуть. (двічі)

А вони ідуть під рясні дуби,
Та й чекаючи та й отамана, поради й собі. (двічі)

«Отамане, брате, вже й час настає,
Да й уже наше да й товариство коней сідлає!». (двічі)

Ой Дєва Марія сина породила,
Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Вона породила, в ясла положила,
Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився.

В ясла положила, пеленами вкрила,
Радуйся, ой радуйся, земле, Син божий народився.

Пане господарю, одчиняй же двері,
Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Що до тебе прийшло три празники в гості,
Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Що перший же празник – да святе Рожество,
Радуйся, ой радуйся, земле. Син Божий народився.

А другий же празник – да Василь Великий,
Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився.

А третій же празник – та Іван Хреститель,
Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Шо Іван Хреститель воду освящає,
Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Ой зайди, зайди, ти, місяцю, на ту пору,
Ой прийди, прийди, да мій милой на розмо(ву). (двічі)

Та й прийди, прийди, ти, мій милой, на розмо(ву)
Ой болить, болить, та серденько й за тобо(ю).(двічі)

Що в тебе болить, а мені байдуже,
Було б не любить, да з первого разу й ду(же). (двічі)

Ти мене любив, я в тебе вкохалася,
Ти ж сів, поїхав, да й кому я й зостала(ся)? (двічі)

Ти сів, поїхав паровой машиною,
Мене покинув да з малою дитино(ю). (двічі)

Ти сів, поїхав лугами-берегами,
Мене покинув да з лихими ворога(ми). (двічі)

Ой зайди, зайди, ти, місяцю, на ту пору,
Ой прийди, прийди, да мій милой на розмо(ву). (двічі)

Та й прийди, прийди, ти, мій милой, на розмо(ву)
Ой болить, болить, та серденько й за тобо(ю).(двічі)

Що в тебе болить, а мені байдуже,
Було б не любить, да з первого разу й ду(же). (двічі)

Ти мене любив, я в тебе вкохалася,
Ти ж сів, поїхав, да й кому я й остала(ся)? (двічі)

Ти сів, поїхав паровой машиною,
Мене покинув да з малою дитино(ю). (двічі)

Ти сів, поїхав лугами-берегами,
Мене покинув да з лихими ворога(ми). (двічі)

Ой, коту, коту, коточок,
Да не йди рано в садочок
І не полохай галочок,
Та нехай вони сідають
І ягодки збирають,
А-а, а-а, а!