Цифровий архів фольклору

Без кукілю, без мітлиці,
Дай, паніматко, шмат паляниці!

Хоть не цілу – половину,
А я її не закину!

А я її не закину,
А її в торбу викину!

Дай, Боже, вечір добрий та пиріг довгий!
З руками, з ногами, щоб бігав за нами!

Свашка-неліпашка,

Свашка-неліпашка,
Шишок не ліпила,
Дружок не дарила,
Одну ізліпила
З зеленого сіна,
Та й ту сама з'ї(ла).

Та думай, думай, та й Маруся,
Думай, ще й гадай.

Та думай, ще й гадай,
Брести ж і тобі ж дві річеньки,
А третій Дунай.

А третій Дунай,
Перепливла ж дві річеньки,
А Дунаю ні.

А Дунаю ні,
Я й забула ж дівування,
А розкошів ні.

А розкошів ні,
Як піду я ж до батенька,
Й у неділеньку.

Та й у неділеньку,
Сидять мої ж всі розкоші,
Позастіллю.

Та й летять галочки у два рядочки,
Зозуля й попере(ду),
Зозуля й попере(ду).

Та й ідуть і дружечки у два рядочки,
Маруся й попере(ду),
Маруся й попере(ду).

Та й усі ж галочки по лужкам сіли,
Зозуля й на кали(ні),
Зозуля й на кали(ні).

Та й усі ж дружечки по лавкам сіли,
Маруся й на поса(ді),
Маруся й на поса(ді).

Та й усі ж галочки защебетали,
Зозуля й закува(ла),
Зозуля й закува(ла).

Та й усі ж дружечки заспівали,
Маруся й заплака(ла),
Маруся й заплака(ла).

Та й прощай, прощай, та й Маруся, від тебе йдемо.

Та й від тебе йдемо,
Ми же твоє жи гуляннячко собі беремо.

Та й ходила ж та й Маруся по новім дворі,

Та й по новім дворі,
Та й гонила жи селезенька тихо й по воді.

Та тихо й по воді,
Пливи жи, пливи жи, селезенько, тихо й по воді.

Та тихо й по воді,
Прибудь, прилинь, мій батенько, тепер жи к міні.

Та тепер же к міні,
Та й дай міні жи порадоньку, бідній сироті.

Та й ходила та й Маруся по новім дворі,

Та й по новім дворі,
Та й гонила жи селезенька тихо по воді.

Та й тихо й по воді,
Пливи жи, пливи жи, мій селезню, тихо й по воді.

Та й тихо й по воді,
Прибудь, прилинь, мій батенько, тепер жи к міні.

Та й тепер же к міні,
Та й дай же ж міні жи порадоньку, бідній сироті.

Та й бідній сироті,
Ой, рад би я жи, дитя жи моє, прибути жи к тобі.

Та прибути к тобі,
Насипали жи сирої землі на груди мені.

Вийде мати з хати,
Вийде мати з хати,
Огляне дитяти,
Що тобі бояри привезли?
Ой чи подушки, чи скриню?
Чи мою Марусю княгиню?

Гадала, матін(и)ка, гадала,
До купки перин(и)ки складала,
До купки, до куп(и)ки, до купи,
Задля невістки, голу(бки).

Дружко палахатий,

Дружко пелехатий,
Біга кругом хати,
З великою ломакою,
За сірою собако(ю).

Ішла Марія
Та й з монастиря
Алілуйя, алілуйя
та з монастиря
Зустріло її
Троє жидов'ят
Алілуйя, алілуйя
Троє жидов'ят
Оце ті жиди
Хреста мучали
Алілуйя, алілуйя
Хреста мучили
Ми не мучили
Ми не бачили
Алілуйя, алілуйя
Ми не бачили

Дай боже вечір добрий!

Їхали бояри горою,
Кликали Марусю з собою,
Поїдем, Маруся, із нами,
Ми тобі квітоньку з перами,
Я тії квітоньки не зношу,
Полюбила Ванюшу, як душу.

Куди, донько, собираєсся жи?

Куди, донько, собираєсся,
Що так рано наряжає(сся)?

Чи між турки, чи між татари?

Чи між турки, чи між татари,
Чи між тії прокляті жанда(рми)?

Ой там гора кременистая ж,

Ой там гора кременистая,
Там свекруха норовиста(я).

В пічі топлю – та й каже, не ясно,

В пічі топлю – та й каже, не ясно,
Діжу вимісю – каже не прекра(сно).

Діжу місю – каже не прекрасно,

Ложки мию – та й перемиває,
Ложки ж мию – та й перемива(є).