Цифровий архів фольклору

Мир миром,

Мир миром,
Мир миром,
Пироги з сиром,
Вареники в маслі,
Бояри прекрасні,
Помирі(мось)!

Брала Галюша льон, льон,

Брала Галюша льон, льон,
Виганяла дружок вон-вон,
Нащо їх збирати,
Як нас виганя(ти).

Глянь же, Галино, крізь калач,
Карими й очима та й не плач.
Та нехай тебе Іванко підведе,
К своєму серденьку призведе.

Серденько, миленький,

Серденько, миленький,
Присунься близенько,
Будем говорити,
Як на світі жити,

Будем промовляти,
Як нам прожива(ти).

Ой ви сусіди, вороги,
Та й не переходьте дороги,
Та нехай перейде родина,
Шоб була щаслива дити(на).

Ой їдь, сестрице, до свекра,
Ой будь, сестрице, багата,
Ой будь багата, як земля,
Ой будь же сильна, як вода,
Ой будь же красна, як кві(тка).

Суботонька, неділенька та як один день,
Сумувала ж та й Галочка увесь і тиждень.

Увесь тиждень,
Ой, як і мені ж сумувати переставати?

Перестати,
Ой, як і мені ж та й батеньком називати?

Називати,
Шо він і мені ж та й батеньком та й не буде.

Та й не буде,
Тільки ж і мені ж на серденьку тяжко буде.

Та й уже ж і, ненько, вже ж не раненько,
Пора нам ділитися,
Шо тобі скринька, мені буде, ненька,
Вся наша й худобонь(ка),
...

Та сидить світилка при стіні,
Та на ній сорочка не її,
Та прийшла сусіда, торкає,
Скидай сорочку, бо смеркає.

А бояри їли, їли,
Цілого вола з`їли,
А на столі ні рісочки,
А під столом ні кісто(чки).

Свашка-неліпашка,

Свашка-неліпашка,
Шишок не ліпила,
Дружок не дарила,
Одну ізліпила
З зеленого сіна,
Та й ту сама з'ї(ла).

Свашка-неліпашка,

Свашка-неліпашка,
Шишок не ліпила,
Дружок не дарила,
Одну ізліпила,
З зеленого сіна,
Та й ту сама ззі(ла).

Ой на дворе зелля,
Ой на дворе зелля, а в хате ж да весе(лля)!

А в хате ж да веселля,
А в хате ж да веселля, дружко каравай крае!

Дружко ж каравай крае,
Дружко каравай крае, ....

Ой сели, бояре, сели,
Ой сели, бояре, сели,
Целого кабана съе(ли)!

Целого кабана съели,
Целого кабана съели,
На столе да ни косто(чки)!

На столе да ни косточки,
На столе да ни косточки,
Под столом да ни кроша(чки)!

Ой сели бояре, сели,
Ой сели бояре, сели,
Целого барана съе(ли)!

Целого барана съели,
Целого барана съели,
На столе да ни косто(чки)!

На столе да ни косточки,
На столе да ни косточки,
Под столом да ни кроша(чки)!

Ой сели бояре, сели,
Ой сели бояре, сели,
Целого гусака съе(ли)!

Целого гусака съели,
Целого гусака съели,
На столе да ни косто(чки)!

На столе да ни косточки,
На столе да ни косточки,
Под столом да ни кроша(чки)!

Чии то вутки по саду ходять?
Ладо, ладо, чии то вутки по саду ходять? душель мой.

По саду ходють вишенья топчуть,
Ладо, ладо, по саду ходють вишенья топчуть, душель мой.

Вишенья топчуть, виноград щипчуть,
Ладо, ладо, вишенья топчуть, виноград щипчуть, душель мой.

Что этим вуткам сторожа нету?
Ладо, ладо, что этим вуткам сторожа нету? душель мой.

Есть этим вуткам сторож красная девка,
Ладо, ладо, есть этим вуткам сторож красная девка, душель мой.

Вигрібай, мати, жар, жар,

Вигрібай, мати, жар, жар,
Коли тобі дочки жаль, жаль,
Кидай у піч дрова,
оставайсь здорова, у!

Кидай у піч тріски,
Покотилися сліз(ки).

Зелененький крокіс,
По віконцю поріс,
Та нікуди ж проглянути.

Та не проглянути,
Та не продивиться,
Як сиріточка плаче.

Та вона плаче,
Важко здихає,
Шо ж і порядку нема.

Та нема порядку,
Та з самого ранку,
Та й не буде й до вечіра.

Посилала (Марійка)
Соловейка у сад,
До батенька на пораду.

Не солов`я з саду,
Не батенька з раю,
Не родини з України.

Ой ти, ненько, та не лай мене,

Ой ти, ненько, та не лай мене,
Докучила - так віддай ме(не).

Не ти, доню, надокучила,

Не ти, доню, надокучила,
Докучили твої подружень(ки).

Під віконце підбігаючи,

Під віконце підбігаючи,
На вулицю викликаю(чи).

Діжди, ненько, до неділеньки,

Діжди, ненько до неділеньки,
Не побачиш жодной діво(ньки).

Діжди, ненько, та й до другої,

Діжди, ненько, та й до другої,
Й не побачиш мене молодо(ї).

Куда, доню, собираєсся,

Куди, доню, собираєсся,
Що так біло й умиває(сся)?

Піду, ненько, між чужії люди,

Піду, ненько, між чужії люди,
Ой там міні все горенько бу(де).

Ой там гора кременистая,

Ой там гора кременистая,
Там свекруха наровиста(я).

Вона ж мені наровей покаже,

Вона ж мені наровей покаже,
Вона міні правдоньки не ска(же).

Якби ж моя рідна ненька знала,

Якби ж моя рідна ненька знала,
Вона б мені вечерять присла(ла).

Хоч місяцем, хоч зірницею,

Хоч місяцем, хоч зірницею,
Хоч братіком, хоч сестрице(ю).

Й а братіка та й дома немає,

Й а братіка та й дома немає,
А сестриця дорожки не зна(є).

Старший боярин, як баран,
Вылупив очи, як болван.

Наш коник, як вуточка,
Не треба ні прутичка,
Сам дорожку знає,
Йому Бог помагає.

Ой сип, матінко, овесець,

Ой сип, матінко, овесець,
Шоб наш овесецьр рясен був,
Шоб наш Мишечка красивий був,
Ой сип, матінко, густіше,
Шоб був Мишечка красні(ше).