Цифровий архів фольклору

Битим шляхом чумаки йдуть,

Битим шляхом чумаки йдуть,
Мого мужа коня ведуть,
Битим шляхом чумаки йдуть,
Мого мужа коня ведуть.

Та ведуть коня, ще й сідельце,

Ведуть коня, ще й сідельце,
Заболіло моє серце,
Ведуть коня, ще й сідельце,
Заболіло моє серце.

Ой ви чуми, добрі люди,

Ой ви чуми, добрі люди,
Де ви діли мого мужа?
Ой ви чуми, добрі люди,
Де ви діли мого мужа?

Та чи ви вбили чи втопили?

Чи ви вбили, чи втопили?
Мені жалю наробили,
Чи ви вбили, чи втопили?
Мені жалю наробили.

Ми не вбили, не втопили,

Ми не вбили, не втопили,
А ми жалю не робили,
Ми не вбили, не втопили,
А ми жалю не робили.

Було літо, було літо,
Та й стала зима,
Як не було пригодоньки,
Гей, гей, та й досі нема. (двічі)

Була ж йому пригодонька
З Криму ідучи,
В чистім полі, край дороги,
Гей, гей, воли пасучи. (двічі)

Занездужав чумаченько,
Заслаб та й лежить,
Жалується отаману,
Гей, гей, голова болить. (двічі)

Отамане, отамане,
Рідний батьку мій,
Бери воли, бери вози,
Гей, гей, та й додому їдь. (двічі)

Скинув чумак сіру свиту,
Скинув ще й жупан,
Воли ж мої круторогі,
Гей, гей, хто ж вам буде пан? (двічі)

Скинув чумак сіру свиту,
Скинув ще й кожух,
А сам припав к сирій землі,
Гей, гей, віддав Богу дух. (двічі)

Заревіли сірі воли,
Тіло везучи,
Заплакали чумаченьки
Позаду йдучи. (двічі)

А в неділю рано вранці
Ударили в дзвін,
Це ж по тому чумаченьку,
Гей, гей, що ходив на Дін. (двічі)

Було літо, було літо, та й стала зима,
Як не було пригодоньки, гей, гей, та й досі нема.(двічі)

Була йому пригодонька, з Криму їдучі,
В чистім полі...

В сопілочку грає та й сопілочка
Та й з барвіночка та й оріхове дєнце.

Оріхове дєнце та як заграє,
Та й трава в'яне та й болить моє серце.

На драбинушку схилився,
Та він своїми карими очима
На сірих волів дивився.

На сірих волів дивився,
Та пішли воли сірі, половії
У чистоє поле грати.

У чистоє поле грати,
Та в чистім полі, широкім роздоллі
Де косарі сіно косять.

Там косарі сіно косять,
Та вони косять, а вітер розносить,
А з косариків піт ллється.

А з косариків піт ллється,
Тай сидить чумак в холодку під возом,
Та й з косариків сміється.

Та й з косариків сміється,
Ой смійся, смійся, чумаку Макаро,
За сміх тобі горе буде.

За сміх тобі горе буде,
Та прийде осінь, а ти й у дорозі,
Нічим волів годувати.

Нічим волів годувати,
Та прийде зіма, ще й люті морози,
Нічим волів годувати.

Нічим волів годувати,
Та бере чумак ремінний налигач,
Та йде сіна купувати.

Та йде сіна купувати,
Ой продай, дядьку, чи ти рідний батьку,
Продай сіна хоч на в'язку.

Продай сіна хоч на в'язку,
Та нема сіна, продай хоч соломи,
Сірим волам для дороги.

Сірим волам для дороги,
Та пішли воли сірі, половії,
Аж ногами огонь крешуть.

Аж ногами огонь крешуть,
Та вже тому чумаку Макару,
Дубовую труну тешуть.

Ой косив мужик та й у лузі сіно,
Ой же піт із його ллється.

Аж піт з його ллється,
Ох і лежить чумак та й під своїм возом,
Ой із мужика сміється.

З мужика сміється,
Ох і смійся, смійся, та превражий сину,
Ой за сміх тобі буде.

Та й за сміх тобі буде,
Ой прийде зіма, недобра година,
Нічим воли годувати.

Ой нічим воли годувати,
Воли ревуть, води не п'ють
Чумак зажурився.

Чумак зажурився,
Ой бере чумак з-під поли налигач,
Та й пішов слободою.

Ой летів пугач скрізь понад Лугом,е-й-ой,

Та й скричав він тричі, ої тричі по(спіль).

Скричав тричі поспіль,

Ой пора ж нам, братця, братця, й собираться, є-є,

Зімуватися ох і та й до Лу(гу).

Зімуватися до Лугу,

Ой заболєв жи славний чумаченько, е-й-ой,

Та й на віячко, ої да схили(вся).

Ой на віячко схилився,

Та й він своєю правою рукою, е-є,

Та й за серденько, ох і й ухвати(вся).

Ой воли жи мої, сірі половії, е-й-ой,

Хто ж над вами да па-, ох і паном бу(де)?

Хто ж над вами паном буде,

Та й ой хто ж буде паном панувати? е-єй,

Хто ж вас буде й го-, ох і годува(ти)?

Хто вас буде годувати?

Та ой хто буде паном панувати, е-єй,

Той нас буде й году-, ох і годува(ти).

Ой та й з-за гори, ой та й з-за кручі,
Та й риплять вози, йдучи.

Вози риплять, йдучи,
Та й вози риплять, а ярма терлять,
А воли ремиґають.

Воли ремиґають,
Та й попереду та й чумаченько,
Та в сопілочку грає.

В сопілочку грає,
Та й сопілочка та з барвіночка,
Та й оріхове дінце.

Оріхове дінце,
Та як заграє, та й трава в'яне,
та й болить моє серце.

Болить моє серце,
Та й болить серце, ще й голівонька,
Що чужа сторононька.

Ой у полі криниченька,
Там крин-вода протікає, (двічі)
Ой там чумак сірі воли пасе
Та з криниці напуває.

Воли ревуть, воду не п'ють,
Та в Крим доріженьку чують,
В Крим доріженьку чують,
А хто знає, а хто відає,
Де чумаченьки ночують?

А ночують чумаченьки
Битим шляхом при долині, (двічі)
Розпустили сірі воли
По широкій муравині.

Ой помер чумак
Та в неділеньку вранці, (двічі)
Поховали чумаченька
Та в зеленому байраці.

Звелів собі насипати
Та й високую могилу, (двічі)
А в головах посадити
Та й червоную калину.

Будуть пташки прилітати
Та й калину клювати,
Та й калиноньку їсти,
Будуть мені приносити
Та й з України вісти.

Ой у полі, в полі криниця, там холодная водиця, гей!
Ой там чумак сім пар волів пасе, а з криниці напува(є).

А з криниці ж напуває, гей!
Ой чого ж ви, воли мої сірі, чом водиці ви й не п'є(те)?

Чом водиці ж ви й не п'єте? Гей!
Вже ж ви свого хазяїна та й до гробу одвезе(те).

Ай до гробу ж одвезете, гей!
Ой ви, хлопці, ви вдалі молодці, та й ввольніте мою во(лю).

Тай ввольніте ж мою волю, гей!
Ой займайте сім пар волів сірих та й гоніте ви за мно(ю).

Та й гоніте ви за мною, гей!
Нехай вони заревуть, забують, а стоячи ж надо мно(ю).

А стоячи ж надо мною, гей!
Чи не почує моя милесенька, та й ідучи за водо(ю)?

А милесенька почула, важенько здихнула, гей!
Ой коли б я та крилечка мала, всю країну обліта(ла).

Ой чумак да больной,
А й чумак нездоровий,
Ой у возі лежить. (двічі)

У возі лежить,
Та й ніхто жи його жи ой не розпитає жи,
Ой шо в його й болить. (двічі)

Що в його й болить,
Та й болять ручки жи, ой-ой да й болять ножки,
Ой болить ой голова. (двічі)

Болить голова,
Та й бідна жи моя ой-ой да й головонька,
Ой що роду й нема. (двічі)

Що роду нема,
А й у мене жи роду ой два братіки з роду
Та й товариш один. (двічі)

Товариш один,
А й товаришу жи вірний, ой ти, братіку рідний,
Ой не кидай мене. (двічі)

Не кидай мене,
А й товаришу вірний, ой ти, братіку рідний,
Ой поховай мене. (двічі)

(Не кидай мене,
Та продай воли, ой сірі, половії,
Ой поховай мене. (двічі)

Поховай мене,
Ой продай вози, ой ярма ще й занози,
Ой поминай мене. (двічі))

Ой, горе тій чайці,
Горе тій небозі,
Що вивела чаєнята
При битій доро(зі).

Ішли чумаченьки,
Весело співали,
Стару чайку йа забрали,
Чаєнят забра(ли).

Ой, чаєчка в'ється,
Об дорогу б'ється,
К сирій землі припадає,
Чумаків блага(є):

-Ой ви, чумаченьки,
Ви ще й молоденькі,
Верніть мої чаєнята,
Вони ще малень(кі).

-Не вернем, не вернем,
Не вернем, убога,
А вже твої чаєнята
В каші повари(ли).

Ой, горе тій чайці, чаєчці-небозі,
Що й вивила чаєняток при битій дорозі. (двічі)

Ой, горе тій чайці,
Чаєчці-небозі,
Що вивела чаєняток
При битій дорозі,
Що вивела чаєняток
При битій дорозі.

Ой, із-за гори,
Та із-за кручі,
Ой, риплять вози йдучі.

Ой, риплять вози йдучі
Та й вози риплять, а ярма бряжчать,
Ой, воли ремигають.

Ой, воли же ремигають,
Та й попереду сам чумацький син
На сопілочку грає.

На сопілочку грає,
Ой, сопілочка та з барвіночка,
Ой, оріхове денце.

Ой, оріхове денце,
Та як заграє та трава в'яне,
Ой, болить моє серце.

Ой, болить моє серце,
Та й болять ручки та болять ножки,
Ой, пшениченьку жнучи.

Ой, пшениченьку жнучи,
Та ой як мені та й надоїло,
Ой, миленького ждучи.

Ой, у лузі при битій дорозі,
Там косарі сіно косять.

Там косарі сіно косять,
Та сидить чумак під новеньким возом,
Він з косариків сміється.

Він з косариків сміється,
Та смійся, смійся, чумаче Макару,
За сміх тобі горе буде.

За сміх тобі горе буде,
Та прийде зима ще й люті морози,
Сіна тобі треба буде.

Сіна тобі треба буде,
Та прийшла зима ще й люті морози,
На драбиночку схилився.

На драбиночку схилився,
Та він своїми карими очима
На сірі воли дивився.

На сірі воли дивився,
Та воли ж мої, сірі, половії,
Хто над вами паном буде?

Хто над вами паном буде,
Та ой хто буде сіном годувати,
То той буде й панувати.

Та й ходив чумак, та й ходив бурлак,
Та й сім год по Криму, сім год по Криму.

Та не случалася та й причинонька,
Та ізроду єму, ізроду єму, ізроду єму.

Та й над битою же, та дорогою,
Та воли пасучи, воли пасучи.

(далі текст, записаний у тому ж селі в 1991 р.)
Та прислучилася та й причинонька,
Та й із Криму йдучи, із Криму йдучи.

Та й сірі ж воли та й похромали,
Та й чумак больной став, чумак больной став.

Та й болять ручки, та й болять ножки,
Та й болить голова, болить голова.

Та й бідна ж моя, та й голівонька,
Що товариша нема, товариша нема.)

Та й ходив чумак, та й ходив бурлак,
Ой, сім год по Криму. (двічі)

Та й не случалось та й причиноньки же,
Ой, од роду йому. (двічі)

Та й як случилась та й причинонька же,
Ой, чумак болєн. (двічі)

Та й болєн чумак та й болєн бурлак,
Ой, болєн-нєздоров. (двічі)

Та й лежит чумак, та й лежит бурлак,
Ой, болєн-нєздоров. (двічі)