Цифровий архів фольклору

...............................
Та посилає ой пан-хазяїн,
А й у поле й орати.

Ой у поле орати,
Та дає йому ой пару волів
Ше й батіг поганяти.

Ше й батіг поганяти,
Та оре наймит, та оре бідний,
Ой на шлях поглядає.

Ой на шлях поглядає,
Та усі люди а обід несуть,
А хазяйки немає.

Ой хазяйки немає,
Та доора…

Із-за гори, гори та буйний вітер віє.
Ой там удівонька та пшениченьку сіє,
Ой там удівонька та пшениченьку сіє.

Сіє вона, сіє, почала волочити,
А заволочила – стала Бога просити,
А заволочила – стала Бога проси(ти).

Ой, уроди, Боже, та пшениченьку яром,
Для вдовиних діток ще й на людськую славу,
Для вдовиних діток ще й на людськую славу.

(Іще й вдова додому не дійшла,
А вже кажуть люди, що пшениченька зійшла,
Іще й вдова не лягала спати,
А вже кажуть люди, що пора вже жати.)

Вой да й в нас партія невеличка,
Гей, гей, гей, гей,
В нас партія невеличка,
Полтораста чоловічка всєх.

Вой да й ми подходим к кабаку да,
Гей, гей, гей, гей,
Ми подходим к кабаку да,
Лежить шинкар на боку да спить.

Вой да й уставай, шинкар, з постелі,
Гей, гей, гей, гей,
Уставай, шинкар, з постелі,
Бо наробимо потєрі ми.

Вой да й виганяла я скотину,
Гей, гей,гей, гей,
Виганяла я скотину
На широкую долину пасть.

Вой да й сама сіла под горою,
Гей, гей, гей, гей,
Сама сіла под горою,
Говорит солдат зо мною рєчь.

Вой да й ви, солдати молодії,
Гей, гей, гей, гей,
Ви солдати молодії,
У вас кудрі завивнії в всєх.

Вой да й ми на то кудрі кудрєлі,
Гей, гей, гей, гей,
Ми на то кудрі кудрєлі,
Шоб нас дєвочки любили всєх.

Вой да й кудрі виться перестали,
Гей, гей, гей, гей,
Кудрі виться перестали,
Дєвки любить нас не стали всєх.

Косарі косят, а вітер повіває,
Шовкова й трава й на косу й налягає.

Шовкова трава на косу налягає,
Поміж той травой галочка й пролітає.

Галочка моя, галочка чорненькая,
Скажи, галочка, де моя й миленькая?

А твоя мила у лузі над водою,
Умивається дрібною й сльозою.

Умивається дрібною й сльозою,
Витирається шовковою хустиною.

Косарі косять, а вітер повіває,
Шовкова трава на косу же наляга(є).

Шовкова трава на косу налягає,
З-під тії трави галочка же виліта(є).

Галочка моя, галочка чорненькая,
Скажи, галочка, й де ж моя і миленька(я).

А твоя мила у лузі над водою,
Умивається дрібною же сльозою.

(Витирається вишитой хустиною,
Вихваляється вірною дружиною.)

Косарі косять, а вітер повіває,
Шолкова трава на косу ж налягає.

Шолкова трава й на косу налягає,
Проміж той травой галочка ж пролітає.

Проміж той травой галочка ж пролітає,
Скажи, галочка, й де ж моя милая?

Скажи, галочка, й де ж моя милая?
Твоя милая в лузі над водою.

Твоя милая, в лузі над водою,
Умивається горючею сльозою.

Умивається й горючею сльозою,
Утирається вишитою хустиною.

Утирається вишитою хустиной,
Вихваляється й невірною дружиною.

Вихваляється й невірною дружиною,
Ой, Боже, Боже, коли той вечір буде?

Ой Боже, ой Боже, коли той вечір буде,
Коли ж про мене люди наговоряться?

Ой не так люди, як нерідная мати,
Кладе сироту не вечерявши спати.

Кладе сироту й не вечеряти спати,
Не вечеряла й не буду я й снідати.

Не вечеряла й не буду я снідати,
Пусти сироту й матінку ж одвідати.

На драбинушку схилився,
Та він своїми карими очима
На сірих волів дивився.

На сірих волів дивився,
Та пішли воли сірі, половії
У чистоє поле грати.

У чистоє поле грати,
Та в чистім полі, широкім роздоллі
Де косарі сіно косять.

Там косарі сіно косять,
Та вони косять, а вітер розносить,
А з косариків піт ллється.

А з косариків піт ллється,
Тай сидить чумак в холодку під возом,
Та й з косариків сміється.

Та й з косариків сміється,
Ой смійся, смійся, чумаку Макаро,
За сміх тобі горе буде.

За сміх тобі горе буде,
Та прийде осінь, а ти й у дорозі,
Нічим волів годувати.

Нічим волів годувати,
Та прийде зіма, ще й люті морози,
Нічим волів годувати.

Нічим волів годувати,
Та бере чумак ремінний налигач,
Та йде сіна купувати.

Та йде сіна купувати,
Ой продай, дядьку, чи ти рідний батьку,
Продай сіна хоч на в'язку.

Продай сіна хоч на в'язку,
Та нема сіна, продай хоч соломи,
Сірим волам для дороги.

Сірим волам для дороги,
Та пішли воли сірі, половії,
Аж ногами огонь крешуть.

Аж ногами огонь крешуть,
Та вже тому чумаку Макару,
Дубовую труну тешуть.

На речке же, на кладке ж да гуляли гусарки,
Е, ох ляли-лёли, да гуляли гусарки.

Гуляли гусарки, молодые солдатки,
Е, ох ляли-лёли, молодые солдатки.

А там девка мыла, звонко колотила,
Е, ох ляли-лёли, звонко ж колотила.

Звонко ж колотила, чисто й полоскала,
Е, ох ляли-лёли, чисто й полоскала.

Чисто ж полоскала, в чистом полю слала,
Е, ох ляли-лёли, в чистом полю слала.

В чистом полю слала, в поле при дороге,
Е, ох ляли-лёли, в поле ж при дороге.

В поле ж про дороге, при белой берёзе,
Е, ох ляли-лёли, при белой берёзе.

Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє,
Ой там одівонька та й пшениченьку сі(є).

Ой посіявши, та й стала й волочити,
А заволочивши, стала Бога й проси(ти).

"Ой уроди, Боже, та й пшениченьку яру,
На вдовиних діток ще й на вдовину до(лю).

(А ще одівонька та й додому не дійшла,
А вже кажуть люди, що пшениченька зійшла.

Ой ще одівонька та й на лавку не сіла,
А вже кажуть люди, що пшениченька поспіла.)

Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє,
Ой том удівонька та пшениченьку сіє. (двічі)

Ой сіяла-сіяла та й стала волочити,
А, заволочивши, стала Бога просити. (двічі)

Як піду я понад лугом, ой як піду я понад лугом,
Ой оре милой ой своїм плу(гом).

А він оре та й гукає, а він оре тай гукає,
Чужа мила ой поганя(є).

(Чужа мила погонила, ой чужа мила погонила,
Своя їсти варила.)

Як понесу йому їсти, як понесу же йому їсти,
Та й чи не скаже ой милой сі(сти)?

Вже наївся, вже напився, вже наївся, вже напився,
Ой на борозду ой похили(вся).

(Чого лежиш, що думаєш?
чому не пйєш, не гуляєш?)

А я лежу та й думаю, а я лежу та й думаю,
Ой нехорошу ой жінку ма(ю).

(Що товариш хужій мене, що товариш хужій мене,
А жінка краще, ніж у мене.

А в мене руда та погана, а в мене руда та погана,
Чорнявого сподобала.

А я брови в сажу вмажу, а я брови в сажу вмажу,
І з чорнявим спати ляжу.

А русява приберуся, а русява приберуся,
І на чорнявих придивлюся.

А я руда препогана, а я руда препогана,
Я й до плуга та й до рала.

Я й до плуга та й до рала, я й до плуга та й до рала,
Та до пана генерала.