Цифровий архів фольклору

Через річеньку, через болото,
Подай рученьку, моє золото. (двічі)

Ой, полола орлиця лободу, лободу
Та й послала припутня по воду, по воду,
Іди, іди, припутень, не барись, не барись,
На чужії орлиці не дивись, не дивись,
Бо чужії орлиці полетять, полетять,
Вони тебе, припутня, не схотять, не схотять!
Тиб-диб на село, … на його,
Вона любка його, вона любить його,
Вона піде заміж за єго,
Вона піде, піде, піде заміж за єго!

Ой дивнеє нарождення,
Дивна новина,
Шо породила Діва Марія
Божого сина,
Шо породила Діва Марія
Божого сина.

Ой породила та й положила,
В яслах на стайні,
Шоб не дізнались ні жидовини
Божої тайни,
Шоб не дізнались ні жидовини
Божої тайни.

Ой а шоб тільки та й три анголи,
З небес летючи,
Темної ночі при ясній зорі
Христа славлючи,
Темної ночі при ясній зорі
Христа славлючи.

Шоб архангела та й Гавриїла
Речі й пойняли,
Шоб по Рожеству та й Христовому,
Сади зацвіли.
Шоб по Рожеству та й Христовому,
Сади зацвіли.

Ой сади цвітуть, ой сади цвітуть,
Ше й різні квіти,
Возрадувався весь мир хрещений,
Ше й малі діти,
Возрадувався весь мир хрещений,
Ше й малі діти.

Ой у городі у Вифлиємі
Це диво стало -
Малеє дитя нарожденнеє
Мир осіяло,
Малеє дитя нарожденнеє
Мир осіяло.

Ой кланяйтеся ой ви, людіє,
Цареві Богу,
Та й прихождайте, поклін воздайте,
Його престолу,
Та й прихождайте, поклін воздайте,
Його престолу.

Ходить кониченько понад гречкою,
За ним козаченько же з уздечко(ю).

Ой, постой же, коню, я осідлаю,
Поїду дівчину же одвіда(ю).

Ой, чи вона жива та чи здорова,
Молода дівчина чорнобро(ва)?

Що й у пана Йвана та й на його дворі,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Та й на його дворі та й за його столом,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Там сидів Господь, святий Петро,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Що він вечеряє щуку та рибу,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Щуку та рибу та що й а треба?
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

У пана Йвана та й на його дворі,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Та й на його дворі та за його столом,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Що й у пана Йвана та на його дворі,
Та й на його дворі та за його столом,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Та й на його дворі стояла берьоза,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

А на тій берьозі золотая кора,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Де взялися пташки, корку й обклювали,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

А дівка Меланка корку позбирала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Та й понесла корку до золотаренка,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Ой, золотаренко, зроби мені перстінь,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

А з остатку – золотую чарку,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

А з послідку – золоту тарілку,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Як посію рожу та над водою,
Чи не піде дощик стороно(ю).

Стороною дощик, та й стороною,
Та на мою же рожу же червону(ю).

Та й на мою рожу а червоную,
Та й на мою же м’яту кучеряву(ю).

Та й на мою м’яту кучерявую
Та й на мою косу русяву(ю).

Шо у мене коса та й до пояса,
Шо в мене кіснички же по череви(чки).

На возмор'ї ми стояли, на германськом бережку да
На возмор'ї ми стояли на германськом бережку.

А з возмор'я ми смотрелі як волнується волнується волна да
А з возмор'я ми смотрелі як волнується волнується волна.

Вдруг туман з моря поднявся, сильной (громний) дощичок пройшов да
Вдруг туман з моря поднявся, сильной (громний) дощичок пройшов.

А з-под етого тумана враг-германець подойшов да
А з-под етого тумана враг-германець подойшов.

Врьош ти, врьош ти, враг-германець, ми тебе живим возьмьом да
Врьош ти, врьош ти, враг-германець, ми тебе живим возьмьом.

Угостим свинцьовой пульой, на закуску - стальной штик да
Угостим свинцьовой пульой, на закуску - стальной штик.

Штик стальной чотирьохграний ше й з загостренним концом да
Штик стальной чотирьохграний ше й з загостренним концом.

Калина-малина ні сладка, ні горка,
Ой там заплакала козацькая жонка. (двічі)

А вона заплакала, горко заридала,
Любила, кохала - в армію оддала. (двічі)

А в армію оддала під город Варшаву,
Під город Варшаву, де б'ють барабани. (двічі)

А де б'ють барабани, громко вибивають,
Молоді реб'ята призов призивають. (двічі)

А за багатим сином отець, мати плаче,
А за сиротою чорний ворон кряче. (двічі)

За багатим сином брати та сестриці,
А за сиротою дівки-жалібниці. (двічі)

Та й а за сиротою – дівки-жалібниці,
Пойдьом захищати совєцькі границі. (двічі)

Долина широка, калина висока,
Аж до долу гілля гнеться. (двічі)

Під той калиною, під той червоною,
Стояв козак з дівчиною. (двічі)

А дівчина плаче ше й гірко ридає,
Свою долю проклинає. (двічі)

Якби знала долю, якби ж знала долю,
Не стояла б я з тобою. (двічі)

Простояла щастя, простояла долю,
Дівчиною молодою. (двічі)

Летіла зозуля, на бережку сіла,
На бережку сіла же, а ой стала же кува(ти).

На бережку сіла та й стала кувати,
Не чуть мого милого же, та й не чуть, не слиха(ти).

Не чуть мого милого, не чуть, не слихати,
На жовтім пісочку а два слідочки зна(ти).

Що первий слідочок коня вороного,
А другий слідочок а й парня молодо(го).

Я піду в лісочок, зорву там листочок,
Буду прикривати же а й милого слідо(чок).

Щоб роса не впала, пташки не бродили,
А мого милого а й краще не люби(ли).

Вони ж полюбили, ще й причарували,
Несолону рибку ой вечерять дава(ли).

Вечеряй, вечеряй, та й не сумнівайся,
А як не жонатий, а й з нами зоставай(ся).

"Єсть у мене жінка ше й діточок двоє,
Ше й діточок двоє, а й чорняві обо(є).

Чорняві хороші, на мене похожі,
А й жінка русява, а й вона ж мені па(ра).

Ой, Боже ж мій, Боже, який я удався,
На чужій сторонці же а й за жінку призна(вся)".

Люлі, люлі, люлі, люлі,
Котикові дулі,
А Манючці калачі,
Щоб спала вдень і вночі,
Аа-аа-а!

Як посію рожу та й над водою,
Чи не прийде дощик стороно(ю).

Стороною дощик та й стороною,
Та й на мою же рожу червону(ю).

Та й на мою рожу а червоную,
Та й на мою же м’яту й кучеряву(ю).

Та й на мою м’яту кучерявую,
Та й на мою же косу же русяву(ю).

Шо у мене коса та й до пояса,
Шо в мене кіснички же по череви(чки).

Як піду я до батенька попрошуся,
Чи не пустить мене батько погулять?

Я й сам, доню, не піду, і тебе не пущу,
Через село вода ллється,
А на морі хвиля б’ється,
А в долині роса впала,
Там дівчата в’ють Купала на Йва(на)(!

Купався Йван, довелося й нам,
Купався Мусій, довелося й усім,
Купала на Йва(на)!

Купалочка, де твоя дочка?
Сидить у садочку, вишива сорочку,
Тонкою біллю на Святу неділю,
Купала на Йва(на)!

Ой, льон, рубай льон,
Рубай дерево зельон,
Ой, Уляна, рубай льона,
Рубай дерево зельоне,
Сирота!