Та нема гірш нікому, як тій сиротині
Назва | Та нема гірш нікому, як тій сиротині |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя, Балада |
Мотив | Нещаслива доля, Сирітське життя |
Дата запису | 1 черв. 1991 р. |
Місце запису | с. Скрипаї, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
Виконавці | Житкова Уляна Яківна (1904), Мелюкова Марфа Семенівна (1907), Проценко Федора Євгенівна (невід.), Соколова Любов Семенівна (1924), Швачка Парасковія Євсеївна (1923) |
Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Олена Балака, Мирослава Семенова |
Транскрипція | Галина Лук'янець |
Слухати аудіо
Та нема гірш нікому же, та як тій, як тій сиротині,
Та ніхто не пригорне же та й при ли- , при лихій годи(ні). (двічі)
Та й не пригорне ж батько же, та й не при-, не пригорне мати,
Та й не пригорне батько же, та й не при-, не пригорне ма(ти).
Та й тілько той пригорне же, та й що ду-, що думає брати же,
Та й тілько той пригорне же, та й що ду-, що думає бра(ти).
Та й налетіли гуси та й з дале-, з далекого краю же,
Та й налетіли гуси та й з дале-, з далекого кра(ю).
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Та й нема гірш нікому | Пісні з особистого та родинного життя | с. Геніївка, Зміївський район | 03:55 |
Та й нема гірш нікому жи, та як тій…, як тій сироти(ні). (двічі) Та й ніхто не пригорне жи, та й при ли..., при лихій годи(ні). (двічі) Та й не пригорне жи батько жи, та й не при..., не пригорне ма(ти). (двічі) Та й тільки той пригорне жи, та й що й ду..., що й думає жи бра(ти). (двічі) | |||
Ой на калині чорний ворон | Пісні з особистого та родинного життя | с. Устивиця, Великобагачанський район | 01:50 |
Ой на калині чорний ворон кряче. –Та я недавно сиротою стала. Нараяли сиротині люди: (далі текст, як в сусідній Матяшівці) | |||
Ой на Вкраїні висока могила | Балада | с. Клюшниківка, Миргородський район | 03:59 |
Ой на Вкраїні висока могила, На могилі червона калина, На калині чорний ворон кряче, "Я й недавно сиротою стала, Ой казали мені вражі люде: А я людську воленьку ввольнила, Ой, утопила в глибоку криницю, Шо п’яниця все п'є та гуляє, Сам лягає у кроваті спати, Ой не літайте, голуби, по хаті, А я знаю, коли розбудити, Уставай, Ваня, моє милування, Шо вода в тазочку та ще й у садочку, Стоять тобі вареники в маслі. А єсть тобі білі паляниці, Став Ваня з кроваті вставати, "Ой чого ж ти, мила, в вікно вилітаєш, "Ой як би ж я та жарти приймала, |