Головна
Та як посію жменю жита

Та як посію жменю жита

Назва	Та як посію жменю жита
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Залицяння, сватання , Зрада
Дата запису	1 серп. 1990 р.
Місце запису	смт Гоголеве, хутір Марченки, Великобагачанський район , Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Вільхова Ірина Гаврилівна (1919), Луценко Наталія Володимирівна (1922), Шапран Марія Гаврилівна (1918), Шапран Михайло Гаврилович (1925)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Та як посію та й жменю жита,
А й а другую ж та ячменя.

А й а другую та ячменя,
Та як уроде жито ячмінь,
Ой а нікому буде жать.

Ой нікому та й буде жать
А вийди, дівко, та вийди, красна,
Ой поможи мнє та й жита жать.

Та й поможи мнє та й жита жать,
Ой ой рада б я виходити,
Ой край воріт течьот рєка.

Тай край воріт течьот ріка,
Ой за рєчкою ой за бистрою,
Ой парень з дєвкой ой розмовля.

(продовження тексту дивитися в записах сусіднього с. Матяшівка)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:17 100	Та як посію та й жито, ячмінь	Пісні з особистого та родинного життя	с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район	03:17	Та як посію та й жито, ячмінь, Та й нікому буде жать. Та й ой нікому ой буде жать, Ой вийди, дєвко, та й вийди, красна, Ой поможи мнє ой жито жать. Ай поможи мнє ой жито жать, Ой ой рада б я та й виходити, Край воріт течьот рєка. Ой край воріт течьот ріка, Ой за річкою, та й за бистрою же, Парень з дєвкой та й розмовля. Ой парень з дєвкой та й розмовля, Ой признайсь, дєвко, та й признайсь, красна, Ой чи підеш ти ой за мєня? Ай чи підеш ти ой за мєня? Ой ой рада б я та й виходити, В тебе жонка ой молода. А в тебе жонка ой молода, Ой в тебе жонка, та й два ребьонки, Ой та й похожи ой на тєбя.
0:00 02:44 100	Та усі зорі зайнялися	Пісні з особистого та родинного життя	с. Гетьманівка, Шевченківський район	02:44	Та усі зорі зайнялися, й а місяць підбився, Та й усі ж хлопці на вулиці жи, а мій опізни(вся). Ой чого ж він опізнився, що дома немає, Та в чистім полі, на роздолі жи коня й напува(є). А кінь ірже, води не п'є й доріженьку чує, Та десь мій милий, чорнобривий, з другою й ночу(є). Ночуй-ночуй, мій миленький, ночуй, пригортайся, Та й а до мене, молодої жи, більш не поверта(йся). Одна гора високая, й а другая й нижче, Та й одна й мила й дорогая жи, а другая бли(жче). А я тую близенькую й людям подарую, Та й а до тії ж далекої пішки помандру(ю).
0:00 04:29 100	Та як приїхав мій миленький з поля	Пісні з особистого та родинного життя	с. Вʼязова, Краснокутський район	04:29	Та як приїхав мій миленький з поля же, Та й прив'язав коня же край порога. Та й прив'язав коня же край порога же, Ой там заплакав та й край коника стоя. Ой там заплакав край коника стоя, Та й рознещасна головонька моя. Та й рознещасна головонька моя же, Та й засватана дівчинонька ж моя. Та й засватана дівчинонька ж моя же, Та якби мені вечора дождати. Та якби міні вечора дождати ж, Та й пошлю людей дівчину сватати. (Та й пошлю дівчину сватати, А сам піду під вікно слухати. А сам піду під вікно слухати, Що буде дівчина казати. Що буде дівчина казати, А дівчина по світлиці ходе. А дівчина по світлиці ходе, Білі ручки до серденька ломе.)