Головна
А й через гору та й у контору

А й через гору та й у контору

Назва	А й через гору та й у контору
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання, Розлука, Служба у війську, Смерть
Дата запису	1 лип. 1990 р.
Місце запису	с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Олефіренко Ганна Григорівна (1911), Онищенко Василина Пантелеймонівна (1914), Фесенко Анастасія Іванівна (1924), Лейко Мотря Мусіївна (1918)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 1Подобається Поділитися

А й через гору та й у контору, а й орел воду носе,
Та й молоденький а й новобранчик полковника про(се).

А й пусти ж мене, та й полковнику, а й із полка й додому,
Бо вже скучила, а й і змарніла дівчина за мно(ю).

А й нехай плаче, та й нехай плаче, а й нехай ще затуже,
Та й нехай же він а й новобранчик три годи послу(же).

А й служив службу, та служив другу, а й начав помирати,
Та й начав же він а й перед смертю дівчину бажа(ти).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:38 100	Да тиха вода, да тиха вода	Пісні з особистого та родинного життя	с. Крячківка, Пирятинський район	02:38	Да тиха вода, да тиха вода да бережечки зносить, Да молоденький новобранець полковника про(сить): «Да пусти, пусти да полковнику да із полку й додому, Да й уже ж плаче, уже плаче дівчина й за мно(ю)!». «Ой нехай плаче, та й нехай плаче, та й нехай ше й затужить, А й молоденький новобранець три года й прослу(жить)!». Ой служив службу да воєнную, ой став помирати, Та ой став собі перед смертю дівчину й бажа(ти). Ой не по правді, да й не по правді козаченько вмирає(ш), Да шо ти собі перед смертю дівчину й бажа(єш). Ой умер, умер да й новобранець да й у середу вранці, Да положили новобранця в світлиці й на ла(вці).
0:00 05:00 100	Не здихай, мила, так тяжко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	05:00	Не здихай, мила, так тяжко, Не здихай так тяжело, А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко, Забувай тепер його. Забувай тепер його. Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду, Як закроються ой глаза. Як закроються глаза. Та вой да серце же кров'ю же о…, ой оболльоться, Грудь сов'яне же я..., ой як трава. Грудь сов'яне, як трава. Та вой да грудь сов'яне і ой засохне, Нікогда не ро…, ой розцвітьот. Нікогда не розцвітьот. Та вой да по кладбищу я ходила, Не боялась нічого. Не боялась нічого. Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться, Здєсь ночниї сторожа. Здєсь ночниї сторожа. Та вой да чого ж мені здєсь бояться, Здєсь мой миленький лежить.
0:00 06:52 100	Сидів голуб на берьозі	Пісні з особистого та родинного життя	с. Вʼязова, Краснокутський район	06:52	Сидів голуб на берьозі, А мой милой на конє, Ой помер, помер мой мильонок, В чужой, дальньой сторонє. В чужой дальньой сторонє, ох, Не журися же, моя мила, Не здихай так тяжело. Не здихай так тяжело, Ох і як же тобі дружка й жалко, Забувай січас його. Забувай січас його, Ох і я дружка не забуду, Пока скроються мої глаза. Пока скроються ж мої глаза, Ох і серце кров'ю же оболлється, Грудь сов'яне ж як трава. Грудь сов'яне й як трава, Грудь сов'яне ж, ще й посохне, Не розцвєтєт нєкогда. Не розцвєтєт нєкогда, Ох і я по кладвищі гуляла, Не боялася ж нічєго. Не боялася нічєго, Ох і а чого мнє здєсь бояться, Здєсь мой милой схороньон. Здєсь мой милой схороньон, Ох і на йом памятнік тяжолой, В дев’яносто ж сємь пудов. (Ще й облито серебром.) В дев’яносто ж сємь пудов, …