Головна
Ой орьол, ти орьол

Ой орьол, ти орьол

Назва	Ой орьол, ти орьол
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Козацька
Мотив	Нещаслива доля, Родинне життя, Важка праця, Чужина
Дата запису	1 лип. 1990 р.
Місце запису	с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Олефіренко Ганна Григорівна (1911), Онищенко Василина Пантелеймонівна (1914), Фесенко Анастасія Іванівна (1924), Лейко Мотря Мусіївна (1918)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Ой орьол, ти й орьол, сизокрилий орьол,
Чи літав ти, й орьол, на Вкраїнушку дамой? (двічі)

Чи літав ти, й орьол, на Вкраїнушку дамой,
Ой чи бачив ой ту дівчину, котра журиться за мной? (двічі)

Котра журиться, ще й печалиться,
І за мною, серденям, побивається. (двічі)

В мене батько, як цвіт, зав'язав мені мені світ,
А матуся, як зоря, та й рано заміж оддала. (двічі).

Рано заміж оддала,
У великую сім'ю та й у чужую сторону. (двічі)

(А велика сім'я вся вечерять сіда,
А мене молоду посилають по воду.

А я по воду йшла, усміхалася,
А з водою ішла, прислухалася.)

Щось у хаті гомонить, мати сину говорить:
"Чом горілочки не п'єш, чом ти жіночки не б'єш?" (двічі)

(Як горілочки пить, то головка болить.
Нащо жіночку бить? вона вміє все робить.

І спекти, і зварить, і до мене говорить.)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:52 100	Ой давно, давно я в батька була	Пісні з особистого та родинного життя	смт Гоголеве, хутір Марченки, Великобагачанський район	01:52	Ой давно-давно я в батька була, Вже ж та стежечка та й терном заросла. Ой терном, глодом, ще й шипшиною, Я в батька була же ще й дівчиною. Я в батька була, як рожа цвіла, Свекруха стала, як рожа в'яла. Ой лечу, лечу через Гадячу, Десь сяду - впаду же, в батенька в саду.
0:00 03:36 100	Та й стояв явір та й над водою	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацька	с. Артемівка, Чугуївський район	03:36	Та й стояв явір ой над водою, на воду схилився, Та й на козака ой незгодонька, козак зажурився. (двічі) Ой не хилися, ой ти, яворе, ще ж ти зелененький, Ой не журися, ой козаченько, ти ще молоденький. (двічі) Та ой як мені не хилитися? Вода корінь....
0:00 03:10 100	Ой у полі висока могила	Пісні з особистого та родинного життя	с. Крячківка, Пирятинський район	03:10	Ой у полі висока могила, (двічі) На могилі червона кали(на). На калині чорний ворон кряче, (двічі) На чужині сиротина пла(че). Ой казали сиротині люде: (двічі) – Вийди заміж - краще тобі бу(де). А я ж людську воленьку ввольнила. (двічі) Вийшла заміж - голівку втопи(ла). Утопила в глибоку криницю, (двічі) Вийшла заміж за гірку п’яни(цю). (Ой гуль-гулі, голубоньки, з хати, Не збудіте милого з кроваті. Сама знаю, коли ізбудити, Ой як начне сонечко сходити. Затулили напільні оконця, Щоб не текло на козака сонце. Ой став милий з кроваті вставати, Стали подушки по хаті літати. Стали подушки по хаті літати, Стала мила у окно тікати. – Ой чом, мила, у окно тікаєш, Хіба ж ти, мила, шуточок не знаєш? – Ой якби я за шутки приймала, То я б досі в могилі лежала.)