Головна
Зеленая ой дібрівонька

Зеленая ой дібрівонька

Назва	Зеленая ой дібрівонька
Жанр	Козацька
Мотив	Військові походи, бої, Нещаслива доля, Сирітське життя, Смерть, Хвороба, Дорога, мандрівка
Дата запису	1 вер. 1990 р.
Місце запису	с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Віра Осадча, Сьюзен Крейт, Ольга Прядкіна
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 6Подобається Поділитися

Зеленая ой дібрівонька, (двічі)
У три ряди же та й посаже(на).

У три ряди ой посажена,
У три ряди же та й посажена,
Нам дорожка же та й указа(на).

На дорожкє ой явір стоїть,
На дорожкє же та явір стоїть,
Під явором та й козак ле(жить).

Под явором та й козак лежить, (двічі)
В правой ручкє же та й коня де(ржить).

А лівою ой воду бере,
А лівою же та й воду бере,
На серденько же ой полива(є).

На серденько ой поливає, (двічі)
До серденька ой промовля(є):

«Серце моє ой скорблящеє, (двічі)
Тіло моє ой трудяще(є).

Надумало ой помирати (двічі)
Та й нікому ой похова(ти).

Якби в мене ой батьки були, (двічі)
Вони б мене ой схорони(ли).

Якби в мене ой сестри були, (двічі)
Вони б мене та й обтужи(ли).

Якби в мене ой брати були, (двічі)
Вони б мене в могилу пусти(ли)».

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:05 100	За вгородом нам случилася біда	Козацька	с. Клюшниківка, Миргородський район	03:05	За вгородом, За вгородом нам случилася біда. (двічі) Там убито, Там убито же молодого же козака. (двічі) Схоронили, Схоронили же край широкой долини. (двічі) Насипали, Насипали же високую же могилу. (двічі) Посадили, Посадили же червоную же калину. (двічі)
0:00 06:17 100	Ой мати ж ти, мати	Балада	с. Клюшниківка, Миргородський район	06:17	Ой мати ж ти, мати, мати Василина, Ой нашо ж ти рано сина оженила. (двічі) Ой нашо ж ти рано сина оженила, Ой на третій день невістку судила. (двічі) Ой на третій день невістку судила, Молодого сина в похід нарядила. (двічі) Молодого сина в похід нарядила, Нелюбу невістку стадо коней пасти. (двічі) А невісточка ж пасе, пасе, завертає, Та все теє стадо слізьми обливає. (двічі) «Стадо ж моє стадо, стадо воронноє, Життя моє горке та ще й молодоє. (двічі) Ой пасіться ж, коні, коні вороннії, Ой пройшли мої літа молодії. (двічі) Ой їжте, коні, зеленую травку, Ой пийте, коні, холодную воду. (двічі) Ой пийте, коні, холодную воду, Ой поки прийде мій милий з походу". (двічі) А мій милий не довго барився, На восьмий годочок назад воротився. (двічі) На восьмий годочок назад воротився Та й за свою милу зразу ухватився. (двічі) «Годі ж тобі, мила, стадо коней пасти, Та й ходім же, мила, до матері в гості». (двічі) Що син до матері із гостинцями, А мати до сина та із радощами. (двічі) Сина ж посадила за тесовий стіл, Нелюбо невістко, у порогах постій. (двічі) Що синові налила та й зеленого вина, Нелюбій невістці чемериці дала. (двічі) А милий з милою вірненько любились, Вони тим же ядом та й переділились. (двічі) «Давай, мила, вип'ємо та й по чарочці, Шоб нас поховали та й у парочці. (двічі) Давай, мила, вип'ємо та й по рюмочці, Шоб нас поховали в одній труночці». (двічі) Що син умер у суботоньку, Нелюба невістка у неділеньку. (двічі) Сина ж поховали та й під церквою, Нелюбу невістку під оградою. (двічі) На синові посадили червону калину, Нелюбій невістці суху тополину. (двічі) А вєточка за вєточку зачіпається, А мати за дітьми побивається: (двічі) «Ой як би ж я знала та й не чарувала б, Із своїми дітками віку б доживала». (двічі)
0:00 01:36 100	Ой гук, мати, гук+4	Козацька	с. Клюшниківка, Миргородський район	01:36	Ой гук, мати, гук, де козаки йдуть, Ой щасливая та й доріженька, куди вони йдуть. (двічі) Куди вони йдуть, там гори гудуть, Ой під білою та березою отамана ждуть. (двічі)