Головна
Ой дівчино незамужня

Ой дівчино незамужня

Назва	Ой дівчино незамужня
Жанр	Балада
Мотив	Дошлюбні стосунки, Нещасливе кохання
Дата запису	17 бер. 1991 р.
Місце запису	с. Терни, Лубенський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Карпова Марія Федорівна (1919), Шаманенко Ганна Федорівна (1919), Любич Марія Митрофанівна (1927), Любич Марія Павлівна (1920), Малешко Ганна Єгорівна (1924), Маніца Дарія Павлівна (1927), Науменко Ганна Володимирівна (1931), Шаповал Марія Федосіївна (1927)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 4Подобається Поділитися

Ой дівчино незамужня,
Не лягай з козаком спати, бо й не можна. (двічі)

Бо козаки чужі люди,
Не одную дівчиноньку з ума звели. (двічі)

Ой звів з ума, сів на коня,
Зоставайся, дівчинонько, тепер сама. (двічі)

Ой не сама я зостаюся,
Єсть у мене кущ калини, розцвілася. (двічі)

Ой розцвілася, присов'яла,
До чого я в тебе, мамінька, догуляла? (двічі)

(Як гуляла та й казала,
З молоденьким козаченьком спать лягала.)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:44 100	Ой не пой, не пой, соловеюшко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Терни, Лубенський район	01:44	Ой, не пой, не пой, соловеюшко, Ой, у моєму зельонім саду. Ой, у моєму зельонім саду, Ой, бо й так тошно мені, молодцу. Ой, бо й так тошно мені, молодцу, Ой, через дівку-розкрасавицю. Ой, через дівку-розкрасавицю, Ой, шо не схотіла зо мною гулять. Ой, шо не схотіла зо мною гулять, Ой, розпродала свій сад-виноград. Ой, розпродала свій сад-виноград, Ой, не дорого – за сто п’ятдесят. (Ой не дорого – за сто п’ятдесят, Шо я в батька по волі хожу, А в матінки в пеленах лежу. А русу косу та й за тисячу, А за красу й ціни не зложу.)
0:00 02:58 100	Ой із броду брала дівка воду	Балада	с. Терни, Лубенський район	02:58
0:00 01:49 100	Ой сиділа дівчина край віконця	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацька	с. Клюшниківка, Миргородський район	01:49	Ой сиділа дівчина край віконця, Виглядала дівчина чорноморця: (двічі) «Чорноморець, мамєнька, чорноморець, Вивів мене босую на морозець. (двічі) Вивів мене босую та й питає: «Чи є мороз, дівчино, чи немає?». (двічі) «Ой немає морозу, тільки одна роса, Бо я цілу ніченьку стою боса». (двічі) Простояла ніченьку, та й байдуже, Бо я чорономорчика люблю дуже. (двічі) «Ой куди ж ти, моя доню, дивилася, Що ти в чорноморчика влюбилась?». (двічі) «Я дивилась, мамєнька, на кімнати, Я думала, мамєнька, панувати. (двічі) Я думала, мамєнька, панувати, Довелося, мамєнька, горювати. (двічі) Довелося, мамєнька, горювати, В чистому полечку жито жати. (двічі) В чистому полі жито жати, Ще й малу дитиночку колихати». (двічі)