Головна
Як піду я в сад зелений

Як піду я в сад зелений

Назва	Як піду я в сад зелений
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Розлука, Чужина
Дата запису	17 бер. 1991 р.
Місце запису	с. Терни, Лубенський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Карпова Марія Федорівна (1919), Шаманенко Ганна Федорівна (1919), Любич Марія Митрофанівна (1927), Любич Марія Павлівна (1920), Малешко Ганна Єгорівна (1924), Маніца Дарія Павлівна (1927), Науменко Ганна Володимирівна (1931), Шаповал Марія Федосіївна (1927)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Юлія Лузан

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 6Подобається Поділитися

Як піду я в сад зелений, наламаю лому,
Вже минає два годочки, як по.., ой, як поїхав з до(му),
Вже минає два годочки, як по.., ой, як поїхав з до(му).

А в чужій сторононьці ні батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому поють, ой, поють соловей(ки),
Тільки в саду вишневому поють, ой, поють соловей(ки).

Пойте, пойте, соловейки, всими голосами,
А я сяду та й заплачу дрібни.., ой, дрібними сльоза(ми),
А я сяду та й заплачу дрібни.., ой, дрібними сльоза(ми).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 04:28 100	І вітер не віє, листя не колише	Пісні з особистого та родинного життя	сел. Печеніги, Чугуївський район	04:28	І вітер не віє, листя не колише, Тільки братик до сестриці часто листа пише. (двічі) – Сестро, моя сестро, сестро-українка, Чи привикла, моя сестро, на чужбіні жити? (двічі) –Хоч я й не привикла, треба привикати. Дала мати гірку долю, треба горювати. (двічі) Мати, моя мати, де ж тебе узяти? Чи на тебе, моя мати, маляра найняти? (двічі) Маляра найняла, матір змалювала, Поставила на покуті та й плакати стала. (двічі) І вітер не віє, листя не колише, Тільки братик до сестриці часто листа пише. (двічі)
0:00 03:35 100	Як піду я в ліс по дрова	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	03:35	Як піду я в ліс по дрова та й зрубаю йолку, Завів мене дурний розум в чужу, в чужу стороно(ньку). (двічі) А в чужій же сторононьці ні отца, ні неньки, Тільки в саду вишневому співа, співа солове(йко). (двічі) Як зорву я з рожі квітку та й пущу на воду, Пливи, пливи, з рожі квітка, аж до, аж до мого ро(ду). (двічі) Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться, Ждала, ждала мати дочку та й ста-, та й стала жури(ться). (двічі)
0:00 05:01 100	Ой журавко, журавко	Строкова	с. Клюшниківка, Миргородський район	05:01	Ой журавко, журавко, (двічі) Чого кричиш щоранку? Ой як мені не кричать,(двічі) Як високо вилітать? Ой високо, високо (двічі) Клєн-дерево й од води. Ой далеко, далеко (двічі) Отець, ненька од мене. Ой хоть вони далеко, (двічі) Так згадають легенько. Тоді вони згадають, (двічі) Як обідать сідають. Тоді мене спом'януть, (двічі) Як ложечки розкладуть. Одна лишня ложечка: (двічі) "Ой десь наша дочечка. Ой десь наше дитятко (двічі) Як на морі утятко". Утя плава та й кряче, (двічі) Дитя служе та й плаче. Утя плава по морю, (двічі) Дитя служе по горю. Не дай Боже заболіть (двічі) Та й нікому пожаліть. Не дай Боже помирать (двічі) Та й нікому поховать.