Як піду я в сад зелений
Назва | Як піду я в сад зелений |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Нещаслива доля, Розлука, Чужина |
Дата запису | 17 бер. 1991 р. |
Місце запису | с. Терни, Лубенський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
Виконавці | Карпова Марія Федорівна (1919), Шаманенко Ганна Федорівна (1919), Любич Марія Митрофанівна (1927), Любич Марія Павлівна (1920), Малешко Ганна Єгорівна (1924), Маніца Дарія Павлівна (1927), Науменко Ганна Володимирівна (1931), Шаповал Марія Федосіївна (1927) |
Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський |
Транскрипція | Юлія Лузан |
Слухати аудіо
Як піду я в сад зелений, наламаю лому,
Вже минає два годочки, як по.., ой, як поїхав з до(му),
Вже минає два годочки, як по.., ой, як поїхав з до(му).
А в чужій сторононьці ні батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому поють, ой, поють соловей(ки),
Тільки в саду вишневому поють, ой, поють соловей(ки).
Пойте, пойте, соловейки, всими голосами,
А я сяду та й заплачу дрібни.., ой, дрібними сльоза(ми),
А я сяду та й заплачу дрібни.., ой, дрібними сльоза(ми).
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
І вітер не віє, листя не колише | Пісні з особистого та родинного життя | сел. Печеніги, Чугуївський район | 04:28 |
І вітер не віє, листя не колише, – Сестро, моя сестро, сестро-українка, –Хоч я й не привикла, треба привикати. Мати, моя мати, де ж тебе узяти? Маляра найняла, матір змалювала, І вітер не віє, листя не колише, | |||
Як піду я в ліс по дрова | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 03:35 |
Як піду я в ліс по дрова та й зрубаю йолку, А в чужій же сторононьці ні отца, ні неньки, Як зорву я з рожі квітку та й пущу на воду, Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться, | |||
Ой журавко, журавко | Строкова | с. Клюшниківка, Миргородський район | 05:01 |
Ой журавко, журавко, (двічі) Ой як мені не кричать,(двічі) Ой високо, високо (двічі) Ой далеко, далеко (двічі) Ой хоть вони далеко, (двічі) Тоді вони згадають, (двічі) Тоді мене спом'януть, (двічі) Одна лишня ложечка: (двічі) Ой десь наше дитятко (двічі) Утя плава та й кряче, (двічі) Утя плава по морю, (двічі) Не дай Боже заболіть (двічі) Не дай Боже помирать (двічі) |