Головна
Ой не пой, не пой, соловеюшко

Ой не пой, не пой, соловеюшко

Назва	Ой не пой, не пой, соловеюшко
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Залицяння, сватання , Нещасливе кохання
Дата запису	17 бер. 1991 р.
Місце запису	с. Терни, Лубенський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Карпова Марія Федорівна (1919), Шаманенко Ганна Федорівна (1919), Любич Марія Митрофанівна (1927), Любич Марія Павлівна (1920), Малешко Ганна Єгорівна (1924), Маніца Дарія Павлівна (1927), Науменко Ганна Володимирівна (1931), Шаповал Марія Федосіївна (1927)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Юлія Лузан

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 5Подобається Поділитися

Ой, не пой, не пой, соловеюшко,
Ой, у моєму зельонім саду.

Ой, у моєму зельонім саду,
Ой, бо й так тошно мені, молодцу.

Ой, бо й так тошно мені, молодцу,
Ой, через дівку-розкрасавицю.

Ой, через дівку-розкрасавицю,
Ой, шо не схотіла зо мною гулять.

Ой, шо не схотіла зо мною гулять,
Ой, розпродала свій сад-виноград.

Ой, розпродала свій сад-виноград,
Ой, не дорого – за сто п’ятдесят.

(Ой не дорого – за сто п’ятдесят,
Шо я в батька по волі хожу,
А в матінки в пеленах лежу.
А русу косу та й за тисячу,
А за красу й ціни не зложу.)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:52 100	Ой у полі та й криниченька	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацька	с. Терни, Лубенський район	03:52	Ой у полі та й криниченька, ой, Ой у полі та й криниченька, Там холодна та й водиче(нька). Ой там улан коня напуває, ой, Ой там улан коня напуває, Красна дівка воду підли(ває). Красна дівка воду підливає, ой, Красна дівка воду підливає, Із уланом та й розмовля(є). Ой, поїдьмо, дівчинонько, з нами, ой, Ой, поїдьмо, дівчинонько, з нами, З молодими ой да улана(ми). Дурна була та й послухала, ой, Дурна була та й послухала, З уланами та й поїха(ла). Проїхали вони чисте поле, ой, Проїхали вони чисте поле, Проїхали вони ще й дру(ге). На третєє стали повертати, ой, Ой, на третєє стали повертати, Стала дівка улана пита(ти). (Ой, де ж твої сади зеленії, Ой, де ж твої дома кам’янії? Годі, дівко, про сади питати, Стели постіль та лягаймо спати.)
0:00 04:29 100	Та як приїхав мій миленький з поля	Пісні з особистого та родинного життя	с. Вʼязова, Краснокутський район	04:29	Та як приїхав мій миленький з поля же, Та й прив'язав коня же край порога. Та й прив'язав коня же край порога же, Ой там заплакав та й край коника стоя. Ой там заплакав край коника стоя, Та й рознещасна головонька моя. Та й рознещасна головонька моя же, Та й засватана дівчинонька ж моя. Та й засватана дівчинонька ж моя же, Та якби мені вечора дождати. Та якби міні вечора дождати ж, Та й пошлю людей дівчину сватати. (Та й пошлю дівчину сватати, А сам піду під вікно слухати. А сам піду під вікно слухати, Що буде дівчина казати. Що буде дівчина казати, А дівчина по світлиці ходе. А дівчина по світлиці ходе, Білі ручки до серденька ломе.)
0:00 03:40 100	Ой як приїхав мій миленький з поля	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	03:40	Ой як приїхав мій миленький з поля же, Та й прив'язав коня до забора. Ой та й прив'язав коня до забора же, Сам заплакав край коника стоя: "Ой нещаслива нам, коню, дорога же, Засватана дівчинонька моя. Ой коли б швидше вечора діждати й, Пошлю людей дівчину сватати. Ой пошлю людей дівчину сватати же, А сам стану під вікном слухати. Ой а сам стану під вікном слухати же, А що буде дівчина казати". Ой а дівчина по світлоньці ходить, Вона свої білі ручки ломить.