Головна
Ой з-за гори, гори та буйний вітер віє

Ой з-за гори, гори та буйний вітер віє

Назва	Ой з-за гори, гори та буйний вітер віє
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Життя вдови, Сільськогосподарська робота
Дата запису	17 бер. 1991 р.
Місце запису	с. Терни, Лубенський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Карпова Марія Федорівна (1919), Шаманенко Ганна Федорівна (1919), Любич Марія Митрофанівна (1927), Любич Марія Павлівна (1920), Малешко Ганна Єгорівна (1924), Маніца Дарія Павлівна (1927), Науменко Ганна Володимирівна (1931), Шаповал Марія Федосіївна (1927)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Юлія Лузан

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Із-за гори, гори та буйний вітер віє.
Ой там удівонька та пшениченьку сіє,
Ой там удівонька та пшениченьку сіє.

Сіє вона, сіє, почала волочити,
А заволочила – стала Бога просити,
А заволочила – стала Бога проси(ти).

Ой, уроди, Боже, та пшениченьку яром,
Для вдовиних діток ще й на людськую славу,
Для вдовиних діток ще й на людськую славу.

(Іще й вдова додому не дійшла,
А вже кажуть люди, що пшениченька зійшла,
Іще й вдова не лягала спати,
А вже кажуть люди, що пора вже жати.)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:26 100	Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє	Пісні з особистого та родинного життя	с. Польова, Дергачівський район	01:26	Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє, Ой там одівонька та й пшениченьку сі(є). Ой посіявши, та й стала й волочити, А заволочивши, стала Бога й проси(ти). "Ой уроди, Боже, та й пшениченьку яру, На вдовиних діток ще й на вдовину до(лю). (А ще одівонька та й додому не дійшла, А вже кажуть люди, що пшениченька зійшла. Ой ще одівонька та й на лавку не сіла, А вже кажуть люди, що пшениченька поспіла.)
0:00 02:22 100	Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє	Пісні з особистого та родинного життя	с. Піски-Радьківські, Борівський район	02:22	Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє, Ой том удівонька та пшениченьку сіє. (двічі) Ой сіяла-сіяла та й стала волочити, А, заволочивши, стала Бога просити. (двічі)
0:00 03:46 100	Як устану я раненько	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацька	с. Олександрівка, Валківський район	03:46	Як устану я раненько, Та й умиюся біленько, ей! Та й сяду я край віконця, Проти ясного сонця. Та й сяду я край віконця, Проти ясного сонця, Проти ясного сонця, Виглядати чорноморця. Чорноморець не сам іде, Дев’ятеро конів веде, ей! На десятім вороному, ей! Сам в жупані голубому. Я думала він додому, Він поїхав до Дунаю, ей! Там став коней напувати, ей! Стала хвиля воду гнати. Став він коней напувати, Стала хвиля воду гнати, ей! Стала хвиля воду гнати, ей! Чорноморець потопати. Чорноморець потопає, Та й на милую гукає, ей! Ратуй, ратуй, моя мила, ей! Коли вірно любила. Ой, рада б я ратувати, Так не вмію я плавати, ей! Якби човен та весельце, ей! Рятувала б тебе, серце. Поки людей ізібрала, Чорноморця утеряла, ей! Поки люди ізішлися, ей! Чорноморець утопився. Пливи, пливи за водою, Остаюся я вдовою, ей! Пливи, пливи річечками, ей! Остаюся з діточками. Пливи, пливи річечками, Остаюся з діточками, Пливи, пливи вузенькими, ей, Остаюся з маленькими!