1. Головна
  2. Ой із броду брала дівка воду

Ой із броду брала дівка воду

НазваОй із броду брала дівка воду
ЖанрБалада
Дата запису17 бер. 1991 р.
Місце записус. Терни, Лубенський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
ВиконавціКарпова Марія Федорівна (1919), Шаманенко Ганна Федорівна (1919), Любич Марія Митрофанівна (1927), Любич Марія Павлівна (1920), Малешко Ганна Єгорівна (1924), Маніца Дарія Павлівна (1927), Науменко Ганна Володимирівна (1931), Шаповал Марія Федосіївна (1927)
ЗбирачiГалина Лук'янець, Дмитро Лебединський

Слухати аудіо

0:00 0:00
100
Ой із броду брала дівка воду

Текст наразі відсутній

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 03:02
100
Ой дівчино незамужня
Балада
с. Терни, Лубенський район03:02

Ой дівчино незамужня,
Не лягай з козаком спати, бо й не можна. (двічі)

Бо козаки чужі люди,
Не одную дівчиноньку з ума звели. (двічі)

Ой звів з ума, сів на коня,
Зоставайся, дівчинонько, тепер сама. (двічі)

Ой не сама я зостаюся,
Єсть у мене кущ калини, розцвілася. (двічі)

Ой розцвілася, присов'яла,
До чого я в тебе, мамінька, догуляла? (двічі)

(Як гуляла та й казала,
З молоденьким козаченьком спать лягала.)

0:00 02:52
100
Ой ковалю, коваленко
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балада

с. Терни, Лубенський район02:52

Ой ковалю, коваль, коваленко,
Чом не куєш рано-пораненько?

Чи й у тебе жиліза немає,
Чи й у тебе сталі не хватає?

Єсть у мене жилізо і сталі,
Єсть у мене дочка Катерина.

Єсть у мене дочка Катерина,
Вона ж мені слави наробила.

Вона ж мені слави наробила,
Опівночі дитя породила.

Із півночі сина породила,
До схід сонця в море й утопила.



0:00 01:44
100
Ой не пой, не пой, соловеюшко
Пісні з особистого та родинного життя
с. Терни, Лубенський район01:44

Ой, не пой, не пой, соловеюшко,
Ой, у моєму зельонім саду.


Ой, у моєму зельонім саду,
Ой, бо й так тошно мені, молодцу.


Ой, бо й так тошно мені, молодцу,
Ой, через дівку-розкрасавицю.


Ой, через дівку-розкрасавицю,
Ой, шо не схотіла зо мною гулять.


Ой, шо не схотіла зо мною гулять,
Ой, розпродала свій сад-виноград.


Ой, розпродала свій сад-виноград,
Ой, не дорого – за сто п’ятдесят.


(Ой не дорого – за сто п’ятдесят,
Шо я в батька по волі хожу,
А в матінки в пеленах лежу.
А русу косу та й за тисячу,
А за красу й ціни не зложу.)

© 2024 Copyright