Головна
Та стелись, стелись, та й барвіночку

Та стелись, стелись, та й барвіночку

Назва	Та стелись, стелись, та й барвіночку
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання
Дата запису	17 бер. 1991 р.
Місце запису	с. Терни, Лубенський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Карпова Марія Федорівна (1919), Шаманенко Ганна Федорівна (1919), Любич Марія Митрофанівна (1927), Любич Марія Павлівна (1920), Малешко Ганна Єгорівна (1924), Маніца Дарія Павлівна (1927), Науменко Ганна Володимирівна (1931), Шаповал Марія Федосіївна (1927)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Юлія Лузан

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 6Подобається Поділитися

Та стелись, стелись, та й барвіночку, не корінем – листом.

Не коренем – листом,
Та викликає ой, парень дівку, не голосом – свистом.

Не голосом – свистом,
Та чи ти чула, ой, дівчинонько, як я тебе кликав?

Як я тебе ж кликав,
Та через твоє, ой, подвір’ячко сивим конем їхав.

Та хоть я чула, та хоть не чула, не обзивалася.

Не обзивалася,
Та темна нічка, ой Петрівочка, іти боялася.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:41 100	Сади мої, та садочки зелененькі	Пісні з особистого та родинного життя	с. Гетьманівка, Шевченківський район	02:41	Сади мої, та й садочки зелененькі, Ей, рано цвіли же та й пізно же й опадали. Рано цвіли та й пізно й опадали, Ей, любив милий, а січас він спокидає. Любив милий, а січас він спокидає, Ей, мимо ходе же та й у гості не заходе. Мимо ходе та й у гості не заходе, Ой хоча зайде же, так недовго він гостює. Хоч і зайде, так недовго він гостює, Ей, усю ночку же та й зо мною протаскує. Усю ночку та й зо мною протаскує, Ой долго, долго же та й бєлого свєту й нєту. Долго, долго та й білого свєту нєту, Ой как стало та й на зорькє заніматься. Ой как стало та й на зорькє заніматься, Ой став мой милий та й в дороженьку збираться. Став мой милий та й в дороженьку збираться, Ой став мой милий та й усю правду признаваться: «Єсть у мене та й жена ж молодая, Ой а в жіночки й дитина малая.»
0:00 02:44 100	Ой там на горі, ой там на крутій	Пісні з особистого та родинного життя	с. Терни, Лубенський район	02:44	Ой там на горі, ой там на крутій, Ой там сиділа пара голубів. Ой вони сиділи й парувалися, Сизими крильми й обнімалися. Та ой десь й узявся й охотник-стрілець, Охотник-стрілець, добрий молодець. Та голуба й убив, голубку прибив, Узяв за крильце та й каже: «Серце». Узяв за крильце та й каже: «Серце», Узяв під полу, приніс додому. Узяв під полу й приніс додому, Приніс додому, пустив додолу. (Приніс додому, пустив додолу, Насипав пшонця аж по колінця. Налив водиці аж під крилиці. Голубка не їсть, голубка не п’є, На круту гору все плакать іде. Голубко моя, сизокрилая, Яка ти вдалась клопотливая. Та єсть у мене сім пар голубів, Літай, вибирай, може, там і твій. Ой, я ж літала, я й вибирала, А такого не найшла, як я втеряла. Не так і роток, не так і носок, Не так і гуде, як до мене йде. Не так і гуде, не так воркоче, Як їсти хоче.)
0:00 02:59 100	Та стелись, стелись та й барвіночок	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:59	Та й стелись, стелись, та й барвіночок, Не кореном - листом. Не кореном – листом. Та викликає же ой парень дівку Й не голосом - свистом. Не голосом – свистом, "Та чи ти чула, ой дівчинонько, Як я тебе кликав? Як я тебе кликав Та через твоє ой подвір'ячко Сивим конем їхав?" Сивим конем їхав. "Та хоть я чула, ой хоть не чула, Й не обзивалася, Не обзивалася. Та темна нічка, ой дробен дощик, Не сподівалася". Не сподівалася. "Та бодай же ти, ой дівчинонько, Зозулі не чула, Зозулі не чула. Та як ти мого та голосочка За сном не почула!".