Головна
Налетіли журавлі

Налетіли журавлі

Назва	Налетіли журавлі
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Родинне життя
Дата запису	6 січ. 1990 р.
Місце запису	с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919)
Збирачi	Дмитро Лебединський, Геннадій Димшиць, Леонід Котохін, Віра Осадча
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Налетіли журавлі, (двічі)
Сіли-впали на ріллі. (двічі)

Де журавель походив, (двічі)
То там кукіль уродив. (двічі)

Де журавка ходила, (двічі)
Там пшениця вродила. (двічі)

Лучча жінка первая, (двічі)
А ніж тая другая. (двічі)

Шо з первою діток мав, (двічі)
А з другою розігнав. (двічі)

Ходить батько по двору, (двічі)
Кличе діток додому. (двічі)

«Ідіть, дітки, додому,(двічі)
Не буде вам розгону». (двічі)

«Живи, батьку, тепер сам, (двічі)
Коли другу жінку взяв. (двічі)

А ми будем ходити, (двічі)
Чужим батькам годити. (двічі)

А ми будем зароблять (двічі)
І матінку вспоминать». (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 04:43 100	Ой як жила я сім год удовою	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	04:43	Ой я жила я сім год удовою Та й не чула землі під собо(ю). Превраїли превражії люди: «Вийди заміж - добре тобі буд(е)». А я людську воленьку ввольнила, Вийшла заміж, головку втопи(ла). Утопила головоньку в глибоку криницю, Вийшла заміж за гірку п’яни(цю). Та й не знала як з миленьким жити, Пішла ж його раненько буди(ти). Та й забула людей розпитати, Як милого на йменнячко зва(ти). «Уставай же, милий, моє милування, Ой уже ж тобі готове вмива(ння). Та й уже ж тобі водиця в кубочку, Шитий рушник висить на кіло(чку). Та й уже тобі варенички в маслі І на столі горілочка в пля(шці)». Як став милий з постелі вставати, Стала мила в вікно виліта(ти). «Ой як же ти, мила, та й норови знала, Шо й од мене в вікно й виліта(ла)». «Ой я ж, милий, твоїх норовів не знала, Мені твоя матінка сказа(ла). Шо я твоїй ненці головоньку й ськала, А вона мені всю правду сказа(ла): «Шо й у мене син – червона калина, Будеш, доню, синя як ожи(на)».
0:00 02:45 100	Ой орав мій миленький	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:45	Ой орав мій миленький од льоду до льоду, Та й виорав мій миленький облуг на квасо(лю). Посадила квасоленьку та їду додому, Заглянула у шиночок, а милий з кумо(ю). Хіба ж тобі, кума моя, нема дома діла, Шо ти з моїм чоловіком в шиночку засі(ла). Приходжу я до дому, в мене в печі дрова, Сюди-туди повернулась — вечеря гото(ва). Насипала вечеряти, положила ложки, Сама сіла вечеряти, поплакала тро(шки).
0:00 03:35 100	Як піду я в ліс по дрова	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	03:35	Як піду я в ліс по дрова та й зрубаю йолку, Завів мене дурний розум в чужу, в чужу стороно(ньку). (двічі) А в чужій же сторононьці ні отца, ні неньки, Тільки в саду вишневому співа, співа солове(йко). (двічі) Як зорву я з рожі квітку та й пущу на воду, Пливи, пливи, з рожі квітка, аж до, аж до мого ро(ду). (двічі) Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться, Ждала, ждала мати дочку та й ста-, та й стала жури(ться). (двічі)