Головна
Долина широка, калина висока

Долина широка, калина висока

Назва	Долина широка, калина висока
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання, Нещаслива доля, Нещасливе кохання, Розлука
Дата запису	1 вер. 1990 р.
Місце запису	с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Віра Осадча, Сьюзен Крейт, Ольга Прядкіна
Транскрипція	Катерина Курдіновська
Ноти	Завантажити файл PDF

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 4Подобається Поділитися

Долина широка, калина висока,
Аж до долу гілля гнеться. (двічі)

Під той калиною, під той червоною,
Стояв козак з дівчиною. (двічі)

А дівчина плаче ше й гірко ридає,
Свою долю проклинає. (двічі)

Якби знала долю, якби ж знала долю,
Не стояла б я з тобою. (двічі)

Простояла щастя, простояла долю,
Дівчиною молодою. (двічі)

Варіанти виконання та схожі пісні:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:10 100	А під тію калиною+3	Пісні з особистого та родинного життя	с. Петропілля, Лозівський район	02:10	А під тію калиною, стояв козак з розвідною. Розвідная плаче, сльози проливає, свою долю проклинає. (двічі) Ой якби я була знала, не йшла б заміж та гуляла, У рідного батька, у рідної неньки жила, горя я не знала. (двічі) А тепер я мушу знати, а тепер я мушу знати, Пізненько лягати, раненько вставати, свою долю проклинати. (двічі)
0:00 00:34 100	Калина висока, долина широка+3	Пісні з особистого та родинного життя	с. Мохнач, Зміївський район	00:34
0:00 02:58 100	Калина висока, долина глибока+3	Пісні з особистого та родинного життя	с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район	02:58	Калина висока, долина глибока, аж додолу гілля гнеться. (двічі) А під тією калиною стояв козак з дівчиною, Дівчинонька плаче та дрібними ридає, свою долю проклинає. (двічі) Та якби ж була я оце знала, та не йшла заміж, та гуляла, Гуляла б я в батька та в своєї матусі дівчиною молодою. (двічі) А й заміж піти, треба знати, пізно лягти, рано встати, Було в мене личко, та ще й чорнії брови, осталися гіркі сльози. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 05:00 100	Не здихай, мила, так тяжко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	05:00	Не здихай, мила, так тяжко, Не здихай так тяжело, А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко, Забувай тепер його. Забувай тепер його. Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду, Як закроються ой глаза. Як закроються глаза. Та вой да серце же кров'ю же о…, ой оболльоться, Грудь сов'яне же я..., ой як трава. Грудь сов'яне, як трава. Та вой да грудь сов'яне і ой засохне, Нікогда не ро…, ой розцвітьот. Нікогда не розцвітьот. Та вой да по кладбищу я ходила, Не боялась нічого. Не боялась нічого. Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться, Здєсь ночниї сторожа. Здєсь ночниї сторожа. Та вой да чого ж мені здєсь бояться, Здєсь мой миленький лежить.
0:00 02:50 100	Не здихай, мила, так тяжко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:50	Не здихай, мила, так тяжко, Ой не здихай так тяжело, А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко, Забувай тепер його. Забувай тепер його. Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду, Як закроються ой глаза. Як закроються глаза. А вой да серце же кров'ю же о…, ой обольоться, Грудь сов'яне же я…, ой як трава. Грудь сов'яне, як трава. Та вой да грудь сов'яне і ой засохне, Нікогда не ро…, ой розцвітьот. Нікогда не розцвітьот. Та вой да по кладбищу я ходила, Не боялась нічого. Не боялась нічого. Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться, Здєсь ночниї сторожа. Здєсь ночниї сторожа. Та вой да чого ж мені здєсь бояться, Здєсь мой миленький лежить.
0:00 05:08 100	Дощ іде, дощ іде+2	Козацька	с. Клюшниківка, Миргородський район	05:08	Дощ іде, дощ іде, до берези липне, Козак коника веде, а дівчина кличе. (двічі) Ой хоч клич, хоч не клич, моє серденятко, Ой рад би я тебе взять, так не велить батько. (двічі) Так не велить батько ше й уся родина, Ой, дівчино-серденя, личко як калина. (двічі) Личко як калина, васильками пахне, Цілував би я тебе поки ти не заснеш. (двічі) Я й націлувався, я й намилувався, Як у саду соловей та й нащебетався. (двічі) Сидить утка на пеньку та, сидячи, кряче, То ж не утка, то дівчина за козаком плаче. (двічі)