Головна
Їхав козак молоденький

Їхав козак молоденький

Назва	Їхав козак молоденький
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Потопання, Смерть
Дата запису	5 вер. 1992 р.
Місце запису	с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Волик Поліна Іванівна (1936)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Катерина Курдіновська
Ноти	Завантажити файл PDF

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Їхав козак молоденький до дівчини в гості,
Провалився кінь вороний на дубовім мості. (двічі)

Провалився-утопився, а шапочка сплила,
Молодая дівчинонька бистру річку брила. (двічі)

Брила, брила бистру річку понад берегами,
Та й зустріла риболовців з трьома неводами. (двічі)

Ой ви, хлопці, риболовці, ввольніть мою волю,
Та й розкиньте тонкий невід по синьому морю. (двічі)

Та й розкиньте тонкий невід по синьому морю,
Та й витягніть миленького ой хоть неживого. (двічі)

Тягнуть, тягнуть миленького, з рота вода ллється,
Стоїть дівка на бережку як рибонька в'ється. (двічі)

Ой нате вам, риболовці, рубля золотого,
Та й донесіть миленького аж до мого двору. (двічі)

Ой нате ж вам, риболовці, вишиту сорочку,
Поховайте миленького в вишневім садочку. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 04:01 100	Ой зацвіло чистоє же поле	Пісні з особистого та родинного життя	с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район	04:01	Ой зацвіло чистоє поле разними цвітами. Ой разними цвітами, Та й заплило ой синьоє й море та все кораблями. А й усе кораблями, Поміж тими ай гордо кораблями матроси гуляли. Матроси гуляли, Вони ж собі та й розкрасную дєвку на ноч підмовляли. На ноч підмовляли, А й пайдьом, пайдьом, та розкрасная дєвко, пайдьом гулять з нами. Пайдьом гулять з нами, Що ми ж тебе, та й розкрасная дєвко, напоїм, накормим. Напоїм, накормим, А ми ж тебе, та й розкрасная дєвко, с сабой спать положим. С сабой спать положим, Ой спи, ой спи, та розкрасная дєвко, доспися й до горя. Доспися й до горя, А й прокинулась та й розкрасная дєвка а й вже насеред моря. (Козаченьки, бурлаченьки, вернимось додому! Хоч додому, не додому, та й до мого роду, Було б тоі, красна дєвко,з матросом не знаться! Було б тобі, красна дєвко, з родом розпрощаться!)
0:00 08:44 100	Жила вдова на роздолі	Балада	с. Клюшниківка, Миргородський район	08:44	Жила вдова на роздолі, (двічі) Та не мала же щастя та й до(лі). Тіки мала одну дочку, (двічі) Та й купала же й у медо(чку). Та й купала, поливала, (двічі) Щастя й долі же не вгада(ла). Щастя-долі не вгадала, (двічі) За п'яницю же заміж да(ла). Шо п'яниця п'є-гуляє, (двічі) Йде до дому, жінку ла(є): «Іди, жінко, хоч топися, (двічі) Бо ти мені же не годи(шся)!». Пішла жінка до Дунаю, (двічі) Із Дунаєм розмовля(є): «Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі) Прийми мене же, хазяє(чку)!» На камені ноги мила, (двічі) А з каменя же хвиля зби(ла). А з каменя хвиля збила, (двічі) Щука-риба ухопи(ла). «Ой ви, щуки, їжте руки, (двічі) А ви, раки, розтерза(йте). А ви, раки, розтерзайте, (двічі) А личенько не займа(йте). Нехай личко умиється, (двічі) Прийде милий подиви(ться)». Прийшов милий до Дунаю, (двічі) Із Дунаєм розмовля(є): «Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі) Верни мою же хазяє(чку). Бо четверо діток маю, (двічі) Ще й до печі же припада(ю). А п'ятоє в повиточку, (двічі) Заклопоче голово(чку)». Нехай плаче, розпов'ється, (двічі) Бо вже неньки не дожде(ться).
0:00 02:32 100	Ой у полі озеречко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район	02:32	Ой у полі озеречко, там плавало відеречко, Соснові клепки, дубовеє денце, ой не цурайся, козак, серце. (двічі) Як будеш ти цуратися, будуть люди сміятися, Та не так із тебе, а як із мене, а й з мене, парня, молодого. (двічі) (Ой дівчино вірно люба, одвертайся од нелюба, Буду стріляти, буду влучати, як на сизого голуба. А козаченьку молоденький, єсть у тебе коник вороненький. Сідлай коня, з'їжджай з двора, ти не твій, я не твоя. Козак став коника сідлати, із коником розмовляти, Ой коню мій вороненький, донеси мене до Дунаю, Стану, гляну, подумаю. Шо мені робити? Чи мені втопиться, чи з коника вбиться, Я й сам, молод, не вгадаю. Прийми, Боже, душу, щуко-рибонько, тушу, А ти, річко бистра, а вода чиста, викині кості на сушу.)