Головна
Не здихай, мила, так тяжко

Не здихай, мила, так тяжко

Назва	Не здихай, мила, так тяжко
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Вірність, Кохання, Нещаслива доля, Розлука, Смерть
Дата запису	5 вер. 1992 р.
Місце запису	с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Волик Поліна Іванівна (1936)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Не здихай, мила, так тяжко,
Не здихай так тяжело,
А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко,
Забувай тепер його.

Забувай тепер його.
Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду,
Як закроються ой глаза.

Як закроються глаза.
Та вой да серце же кров'ю же о…, ой оболльоться,
Грудь сов'яне же я..., ой як трава.

Грудь сов'яне, як трава.
Та вой да грудь сов'яне і ой засохне,
Нікогда не ро…, ой розцвітьот.

Нікогда не розцвітьот.
Та вой да по кладбищу я ходила,
Не боялась нічого.

Не боялась нічого.
Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться,
Здєсь ночниї сторожа.

Здєсь ночниї сторожа.
Та вой да чого ж мені здєсь бояться,
Здєсь мой миленький лежить.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:50 100	Не здихай, мила, так тяжко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:50	Не здихай, мила, так тяжко, Ой не здихай так тяжело, А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко, Забувай тепер його. Забувай тепер його. Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду, Як закроються ой глаза. Як закроються глаза. А вой да серце же кров'ю же о…, ой обольоться, Грудь сов'яне же я…, ой як трава. Грудь сов'яне, як трава. Та вой да грудь сов'яне і ой засохне, Нікогда не ро…, ой розцвітьот. Нікогда не розцвітьот. Та вой да по кладбищу я ходила, Не боялась нічого. Не боялась нічого. Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться, Здєсь ночниї сторожа. Здєсь ночниї сторожа. Та вой да чого ж мені здєсь бояться, Здєсь мой миленький лежить.
0:00 02:57 100	Калина-малина над лугом стояла+1	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:57	Калина-малина над лугом стояла, Чого ж ти, калина, рано присов'я(ла)? Чого ж ти, калина, рано присов'яла, Чи суші боїшся, чи дощу бажа(єш)? Суші не боюся, дощу не бажаю, Кого вірно люблю по тім помира(ю). Ой умру я, мила, а ти будеш жива, Та й замічай, мила, де моя моги(ла). Шо моя могила в степу при дорозі, В степу при дорозі жито полові(є). В степу при дорозі жито половіє, Жито половіє, травка зелені(є), Шо я теє жито та й повижинаю, Шо я тую травку та й повирива(ю). Шо я тую травку та й повириваю, А я ж ту могилу сама розкопа(ю). А я ж ту могилу сама розкопаю, Із милого кості та й повибира(ю). Із милого кості та й повибираю, Шовковим платочком поперетира(ю). Шовковим платочком поперетираю, Жовтеньким пісочком попересипа(ю). Жовтеньким пісочком попересипаю, Кленовим листочком попереклада(ю).
0:00 06:52 100	Сидів голуб на берьозі	Пісні з особистого та родинного життя	с. Вʼязова, Краснокутський район	06:52	Сидів голуб на берьозі, А мой милой на конє, Ой помер, помер мой мильонок, В чужой, дальньой сторонє. В чужой дальньой сторонє, ох, Не журися же, моя мила, Не здихай так тяжело. Не здихай так тяжело, Ох і як же тобі дружка й жалко, Забувай січас його. Забувай січас його, Ох і я дружка не забуду, Пока скроються мої глаза. Пока скроються ж мої глаза, Ох і серце кров'ю же оболлється, Грудь сов'яне ж як трава. Грудь сов'яне й як трава, Грудь сов'яне ж, ще й посохне, Не розцвєтєт нєкогда. Не розцвєтєт нєкогда, Ох і я по кладвищі гуляла, Не боялася ж нічєго. Не боялася нічєго, Ох і а чого мнє здєсь бояться, Здєсь мой милой схороньон. Здєсь мой милой схороньон, Ох і на йом памятнік тяжолой, В дев’яносто ж сємь пудов. (Ще й облито серебром.) В дев’яносто ж сємь пудов, …