Головна
Ой сиділа дівчина край віконця

Ой сиділа дівчина край віконця

Назва	Ой сиділа дівчина край віконця
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Козацька
Мотив	Дошлюбні стосунки, Кохання, Нещасливе кохання, Позашлюбна дитина
Дата запису	5 вер. 1992 р.
Місце запису	с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Волик Поліна Іванівна (1936)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Катерина Курдіновська
Ноти	Завантажити файл PDF

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 4Подобається Поділитися

Ой сиділа дівчина край віконця,
Виглядала дівчина чорноморця: (двічі)

«Чорноморець, мамєнька, чорноморець,
Вивів мене босую на морозець. (двічі)

Вивів мене босую та й питає:
«Чи є мороз, дівчино, чи немає?». (двічі)

«Ой немає морозу, тільки одна роса,
Бо я цілу ніченьку стою боса». (двічі)

Простояла ніченьку, та й байдуже,
Бо я чорономорчика люблю дуже. (двічі)

«Ой куди ж ти, моя доню, дивилася,
Що ти в чорноморчика влюбилась?». (двічі)

«Я дивилась, мамєнька, на кімнати,
Я думала, мамєнька, панувати. (двічі)

Я думала, мамєнька, панувати,
Довелося, мамєнька, горювати. (двічі)

Довелося, мамєнька, горювати,
В чистому полечку жито жати. (двічі)

В чистому полі жито жати,
Ще й малу дитиночку колихати». (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 04:08 100	Да повій вітер, да буйнесенький+1	Пісні з особистого та родинного життя	с. Крячківка, Пирятинський район	04:08	Да повій, вітер, да буйнесенький З глибокого яру же, Прибудь, милой, ой да чорнобривой З далекого кра(ю). Да ой рад би я да повівати - Яр дуже й глибокий, Ой рад би я до тебе прибути - Край дуже дальок(ий). Да глибокі(високі) да явірочки, Й а ще вищі кручі же, Ой як мені же ой да й надоєло Миленького жду(чі). Да ждала год я, да ждала другий, Да й не могла дождаться же, Ой найняла ой да чорний ворон Листа пересла(ться). Да летить ворон, да летить чорний, Та й летючи кряче же, Передай же ой да тій дівчині, Хай вона й не пла(че). Да нехай вона да й не плаче, А я тут не журюся, Нехай вона ой да іде заміж, А я й оженю(ся). Да ой щоб тебе да й женихала Лихая й година же, Як зв'язала ой да білі ручки Малая дити(на). Да ізв'язала да білі ручки - Ніхто й не розв'яже, Ніхто ж мені ой да молоденькій Правдоньки не ска(же).
0:00 03:06 100	Із-за гори сонце сяє	Козацька	с. Клюшниківка, Миргородський район	03:06	Із-за гори сонце сяє, Козак коника сідлає (ж), А дівчина горко плаче. Та дівчина горко плаче: "Не їдь, серце, козаче, Ой я й умру за тобою. Та бо я ж умру за тобою, За твоєю красотою, Молоденький козаченько". Та питалася дівка красна Молодого козаченька: "А де будем ночувати?". "Та єсть у полі скирта сіна, А то ж наша постіль біла, Молодая дівчинонька". Та питалася дівка красна Молодого козаченька: "А шо будем вечеряти?". "Та шо я буду їсти булку, А ти, дівко, думай думку, Молодая дівчинонька". Та питалася дівка красна Молодого козаченька: "А чим будем укриваться?". "Мене вкриє чорна хмара, Тебе вкриє людська слава, Молодая дівчинонька".
0:00 05:08 100	Дощ іде, дощ іде+2	Козацька	с. Клюшниківка, Миргородський район	05:08	Дощ іде, дощ іде, до берези липне, Козак коника веде, а дівчина кличе. (двічі) Ой хоч клич, хоч не клич, моє серденятко, Ой рад би я тебе взять, так не велить батько. (двічі) Так не велить батько ше й уся родина, Ой, дівчино-серденя, личко як калина. (двічі) Личко як калина, васильками пахне, Цілував би я тебе поки ти не заснеш. (двічі) Я й націлувався, я й намилувався, Як у саду соловей та й нащебетався. (двічі) Сидить утка на пеньку та, сидячи, кряче, То ж не утка, то дівчина за козаком плаче. (двічі)