Головна
Та сидів голуб на дубочку

Та сидів голуб на дубочку

Назва	Та сидів голуб на дубочку
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Дошлюбні стосунки, Кохання
Дата запису	1 черв. 1991 р.
Місце запису	с. Шелудьківка, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Товстокора Марія Михайлівна (1916), Товстокорий Йосип Сергійович (1916)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Олена Балака, Мирослава Семенова
Транскрипція	Галина Лук'янець
Ноти	Завантажити файл PDF

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Та сидів голуб на дубочку, а голубка на калині,
Де мій милой на Вкраїні, де ж мій милой на Вкраїні?

Та на сірому коню грає, на сонечко поглядає,
Чи звисока сонце сходе, чи низесенько заходе?

Та питалася дєвка же парня, молодого козаченька,
Ой де ми будем ночувати, ой де же будем ночувати?

А у полі скирда сіна, ото наша постіль біла,
Молодая дівчинонька, молодая дівчинонька.

Та питалася дєвка парня, молодого козаченька,
Ой чим ми будем накриваться, ой чим ми будем накриваться?

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:30 100	Зайшло сонце за віконце+2	Пісні з особистого та родинного життя	с. Геніївка, Зміївський район	02:30	Зайшло сонце за віконце, за сад(и)-виноград(и), Целуйтеся жи милуйтеся жи, ой хто кому й рад. Целуйтеся, милуйтеся, ой хто кому жи рад(и), Шо дівчина й козакові раденька й була. Шо дівчина козакові раденька була й, Взяла жи його за рученьку та й у сад(и) повела. Взяла парня за рученьку та в(и) сад(и) повела й, Білу постіль постелила жи, положила й спать. Білу постіль постелила, положила спать, Сама й сіла край постелі, зажурилася. "Не журися й, дівчинонько, ти буде моя, Єсть у мене бочка й пива ще й друга вина. Єсть у мене батько й мати, ще й брат і сестра, Єсть у мене й красна дівка - плохо зробила".
0:00 02:00 100	Та ой з сєвера ой вітер віє	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:00	Та ой з сєвера ой вітер віє, А із запада сонце гріє ой на мой зельон сад. На мой зельон сад, Та в саду була, ой цвіти рвала, Та ой там дівка цвіти рвала, Ой совила вінок. Совила вінок, Та й а совивши ой та й віночок, Та в руках біленький платочок, Ой перейди сюда. Перейди сюда, Та брил я річку, ой ше й місточок, Ой там калиновий кусточок, Ой шовкова трава. Шовкова трава, Та комиш-травка ой шевелиться, А дівка з парнем спать ложиться, Ой только шо лягла. Только шо лягла, Та вона влягла й уляглася, Цілуванням зайнялася, Ой цілує його. Цілує його, Та вона цілує, обнімає, А до серденька пригортає: «Ой серденько ж моє!. Серденько моє, Та як я тебе не побачу – Разів сорок на день плачу, Ой плачу ж за тобою! Та шо я плачу за тобою, Як рибонька за водою, Так я за тобою!».
0:00 04:08 100	Да повій вітер, да буйнесенький+1	Пісні з особистого та родинного життя	с. Крячківка, Пирятинський район	04:08	Да повій, вітер, да буйнесенький З глибокого яру же, Прибудь, милой, ой да чорнобривой З далекого кра(ю). Да ой рад би я да повівати - Яр дуже й глибокий, Ой рад би я до тебе прибути - Край дуже дальок(ий). Да глибокі(високі) да явірочки, Й а ще вищі кручі же, Ой як мені же ой да й надоєло Миленького жду(чі). Да ждала год я, да ждала другий, Да й не могла дождаться же, Ой найняла ой да чорний ворон Листа пересла(ться). Да летить ворон, да летить чорний, Та й летючи кряче же, Передай же ой да тій дівчині, Хай вона й не пла(че). Да нехай вона да й не плаче, А я тут не журюся, Нехай вона ой да іде заміж, А я й оженю(ся). Да ой щоб тебе да й женихала Лихая й година же, Як зв'язала ой да білі ручки Малая дити(на). Да ізв'язала да білі ручки - Ніхто й не розв'яже, Ніхто ж мені ой да молоденькій Правдоньки не ска(же).