Головна
Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє

Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє

Назва	Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Життя вдови, Сільськогосподарська робота
Дата запису	1 квіт. 1992 р.
Місце запису	с. Польова, Дергачівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Зей Ганна Трохимівна (1913)
Збирачi	Галина Лук'янець
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє,
Ой там одівонька та й пшениченьку сі(є).

Ой посіявши, та й стала й волочити,
А заволочивши, стала Бога й проси(ти).

"Ой уроди, Боже, та й пшениченьку яру,
На вдовиних діток ще й на вдовину до(лю).

(А ще одівонька та й додому не дійшла,
А вже кажуть люди, що пшениченька зійшла.

Ой ще одівонька та й на лавку не сіла,
А вже кажуть люди, що пшениченька поспіла.)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:03 100	Ой з-за гори, гори та буйний вітер віє	Пісні з особистого та родинного життя	с. Терни, Лубенський район	03:03	Із-за гори, гори та буйний вітер віє. Ой там удівонька та пшениченьку сіє, Ой там удівонька та пшениченьку сіє. Сіє вона, сіє, почала волочити, А заволочила – стала Бога просити, А заволочила – стала Бога проси(ти). Ой, уроди, Боже, та пшениченьку яром, Для вдовиних діток ще й на людськую славу, Для вдовиних діток ще й на людськую славу. (Іще й вдова додому не дійшла, А вже кажуть люди, що пшениченька зійшла, Іще й вдова не лягала спати, А вже кажуть люди, що пора вже жати.)
0:00 02:22 100	Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє	Пісні з особистого та родинного життя	с. Піски-Радьківські, Борівський район	02:22	Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє, Ой том удівонька та пшениченьку сіє. (двічі) Ой сіяла-сіяла та й стала волочити, А, заволочивши, стала Бога просити. (двічі)
0:00 07:37 100	Ой як пожену я воли до води	Пісні з особистого та родинного життя	с. Олександрівка, Валківський район	07:37	Ой як пожену я воли до води, А я сам і зайду, зайду до вдови, А я сам і зайду, зайду до вдови. Зайду до вдови, Та й здоров була, вдово молода, Та й чи не полюбиш мене молодця, Та й чи не полюбиш мене молодця? Мене молодця, А я й не полюблю тебе молодця, Бо є в тебе жінка, жінка молода, Бо є в тебе жінка, жінка молода. Жінка молода, Та як прийшов він, та й він додому, Та й бере він жінку за білу руку, Та й бере він жінку за білу руку. За білу руку, Та й утопив жінку, жінку молоду, Та й утопив жінку, жінку молоду. Жінку молоду, Та як прийшов він, а й він додому, Та й падають дітки аж у ніженьки, Та й падають дітки аж у ніженьки. Аж у ніженьки, Ой, тату ж, наш тату, тату, татусю, Ой, де ж ви поділи нашу матусю, Ой, де ж ви поділи нашу матусю? Нашу матусю, Ой, цитьте ж ви, дітки, дітки, не кричіть, Та й нікому ж, дітки, дітки, не кажіть, Та й нікому ж, дітки, дітки, не кажіть. Дітки, не кажіт, Та й була в вас ненька, ненька лихая, А тепер же буде ненька другая, А тепер же ж буде ненька другая. Ой як пожену я воли до води, А я сам і зайду, зайду до вдови, А я сам і зайду, зайду до вдови.