Ой по горі барвінок послався
Назва | Ой по горі барвінок послався |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Нещаслива доля, Родинне життя, Смерть |
Дата запису | 1 квіт. 1992 р. |
Місце запису | с. Дворічний Кут, Дергачівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
Виконавці | Лещенко Ганна Арсентіївна (1917) |
Збирачi | Галина Лук'янець |
Транскрипція | Галина Лук'янець |
Слухати аудіо
Ой по горі бавіночок слався,
А вдовин син розпивсь-розгуля(вся).
Ізтоптав-зламав червону калину,
Ізвів з ума дівку Маруси(ну).
Марусина по бережку ходе,
А за нею вітер хвилю го(нить).
Марусина на хвилю ступила,
Мати сина насильно жени(ла).
Мати сина насильно женила,
Оженивши, невістку суди(ла).
Сяка-така дрімлива невістка,
А ше к тому не хоче роби(ти).
(Наїлася, пішла лягла спати,
А за нею свекруха, не мати.
Вставай дочка, годі тобі спати,
Дій корови, що від батька нагнала
І ще й ті вівці, що мать дарувала)
Ой ти, мати, порадниця хати,
Порадь, мати, чим жінку карати?
Іди, синку, на ярмарок пішки,
Купи, синку, ремінниї вішки.
А ще й к тому дротяну нагайку,
Та й бий жінку з вечора до ранку.
Із вечора нагайка гуділа,
А до утра мила одубіла.
Ой ти, мати, порадниця хати,
Порадила, чим жінку карати,
Порадь, мати, де її дівати?
Сідлай, синок, булану кобилу,
Та їдь, синок, по її родину.
А питатимуть чого руки сині,
А питатимуть чого ноги сині?
А ти скажеш, воли задавили.
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Ой мати ж ти, мати | Балада | с. Клюшниківка, Миргородський район | 06:17 |
Ой мати ж ти, мати, мати Василина, Ой нашо ж ти рано сина оженила, Ой на третій день невістку судила, Молодого сина в похід нарядила, А невісточка ж пасе, пасе, завертає, «Стадо ж моє стадо, стадо воронноє, Ой пасіться ж, коні, коні вороннії, Ой їжте, коні, зеленую травку, Ой пийте, коні, холодную воду, А мій милий не довго барився, На восьмий годочок назад воротився «Годі ж тобі, мила, стадо коней пасти, Що син до матері із гостинцями, Сина ж посадила за тесовий стіл, Що синові налила та й зеленого вина, А милий з милою вірненько любились, «Давай, мила, вип'ємо та й по чарочці, Давай, мила, вип'ємо та й по рюмочці, Що син умер у суботоньку, Сина ж поховали та й під церквою, На синові посадили червону калину, А вєточка за вєточку зачіпається, «Ой як би ж я знала та й не чарувала б, | |||
Жила вдова на роздолі | Балада | с. Клюшниківка, Миргородський район | 08:44 |
Жила вдова на роздолі, (двічі) Тіки мала одну дочку, (двічі) Та й купала, поливала, (двічі) Щастя-долі не вгадала, (двічі) Шо п'яниця п'є-гуляє, (двічі) «Іди, жінко, хоч топися, (двічі) Пішла жінка до Дунаю, (двічі) «Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі) На камені ноги мила, (двічі) А з каменя хвиля збила, (двічі) «Ой ви, щуки, їжте руки, (двічі) А ви, раки, розтерзайте, (двічі) Нехай личко умиється, (двічі) Прийшов милий до Дунаю, (двічі) «Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі) Бо четверо діток маю, (двічі) А п'ятоє в повиточку, (двічі) Нехай плаче, розпов'ється, (двічі) | |||
Ой не жаль міні та й ні на кого | Пісні з особистого та родинного життя | с. Польова, Дергачівський район | 02:24 |
Ой не жаль міні та й ні на кого, На й отца своєго, ще й на родного, Малолєтнього, малоумного, Не до любови, не до розмови, Ні снопа звʼязать, ні слова сказать, Та й і пішов же він у Китай-город, Корабель, корабель за сто двадцать рублєй, За сто двадцать рублєй ще й з польтиною, Корабель пливе, а вода реве, |