Заходять посипать

Як хлопчики заходили посипати, що вони казали?

Заходять посипать, їх научіли і мама, і папа научали, ще в школу ходили. А посипать то це треба на Новий год. Зайде в хату:

А в полі, в полі, там плужок ходе,
А за тим плужком сам Господь ходе,
Діва Марія їсти носила, Бога просила:
– Роди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю.
Здрастуйте, з Новим годом! З Васильками!

Гостинці давали і копійки давали. Тоді ж копійки дорого стояли. Грошей давали і пряники хароші, з одного боку білий, з другого красний, хароші пряники давали. Так дають і тим хлопчикам, які посипали і тим шо водять, оце нам, дівчатам давали. Просто вийшов хазяїн, а ми ж хлопців у хату впустили, а сами стоїмо надворі. А він вийшов, шо за дівчата? А ми кажем, та ми ж хлопців водимо, вони ж самі бояться йти. Так нам хазяїн дав і грошей і пряників, шо хлопцям посипальникам, те і дівчатам дав.

Які були пряники?

Завбільшки з долоню, хароші. З одного боку розові, а з другого білі, тож як виворот.

На кутю на Новім году сідаєм, значіть, вечерять і кличуть Мороза. Сідаєм вечерять, батько набирає в ложичку куті з медом, з водичкою сладкою і до вікна: – Морозу, Морозу, іди до нас вечеряти! Морозу, Морозу, іди до нас кутю їсти! Морозу, Морозу, іди до нас вечеряти! Як не прийдеш, так не йди ж ни на квасолю, це шоб він не йшов Мороз, ни на буряки, ни на капусту, ни на шо шоб не йшов. Кажуть йому, якшо не йдеш до нас вечеряти, то не йди ни на шо. Шоб все було харашо.

Як на Новій год посипають і кидають пшеничку чи жито, приспівують: А в полі, в полі, сам плужок ходе… А тоді отого зерничка, шо на Новій год посипають, три дні не замітай того зерничка. А на третій день заметуть по хаті віничком те зерничко і виносять курям дають. Шоб кури рано почали нестись.