Коли я вже подужчаю, так бабці на сорочку матерійки дали

Рубрики: Хрестини

Баба-повитуха
Населений пункт: с. Гетьманівка, Шевченківський район, Харківська область
Респонденти: Дерев’янко Єлизавета Карпівна (1904)
Збирачі: Наталія Олійник
Дата запису: 03.08.1996
Транскриптори: Наталія Олійник

Коли я вже подужчаю, так бабці на сорочку матерійки дали. То вже як хрестили маненьке.

А хрестили через який час?

Через місяць. Хрестили дитинку і отож бабку ту кликали на обід. Бабушки ото ситчік подарила: – Нате, бабушка, за труда. Спасіба вам, шо ви мене харашо порали, іскупали, дитинку прибрали.

Як кумів вибирали?

Хазяїну скажу кого кумою брати. Хто нам понаравиться. Тоді їх кличуть. Вони йдуть, до батюшки везуть хрестити. Везуть одні крьосні, батько й мати. Ото значіть похристять і тоді дома обідають. Крьосні подарять шо-небудь дитинці.