Оце підуть до церкви говіть і немає довго

Рубрики: Голодний святвечір (вечір Водосвяття)

Водохреща (Хрещення, Йордань, Водосвяття)
Населений пункт: с. Гетьманівка, Шевченківський район, Харківська область
Респонденти: Кубрак Любов Іванівна (1909)
Збирачі: Наталія Олійник
Дата запису: 11.08.1996
Транскриптори: Наталія Олійник

Оце підуть до церкви говіть і немає довго. То бабуся озьме, поставля нас, це як святять воду, поставля рядочком, помолимось Богу, тоді дасть водички всим і по півпирожка. Це на голодну кутю. Аж у три часа будуть обідать. Поставе нас до ікон (обличчям – Н.О.) і Отченаш кажна дитина зна. Це нам бабуся давала водички, коли воду святили, а тоді приходили батьки з водичкою і усим, усим давали напитися. Кропили всю худобу, все подвір’я, а тоді входять у хату, хату посвятять. Всі п’ють воду, а тоді сідають обідать. Є дві води: свячена вода, святять на водосвяття 18 січня і хрещенська вода, святять 19 січня на Йордань. Пишуть хрести на всьому крейдочкою і збризкують водичкою і в хлівах, і в хаті, і по вікнах – це на Хрещення.

Хто писав хрестики?

Батько, а хоч мати.