| Рубрики: |
Виготовлення полотна
|
|---|---|
| Населений пункт: | с. Гетьманівка, Шевченківський район, Харківська область |
| Респонденти: | Кубрак Любов Іванівна (1909) |
| Збирачі: | Наталія Олійник |
| Дата запису: | 11.08.1996 |
| Транскриптори: | Наталія Олійник |
Моє просте на піткання. Напрядуть пряжі, а тоді вносять таку ослівницю, тоді мати щіта, скіки нада пасом наснувать, шоб було полотно. І она вищіта, а тоді я держу, напримєр, клубки кидають у шліхту
Що таке шліхта?
Із житньої муки і туда кидають клубки, ті шо ткать будуть. І дають міні дві сукнинки і два клубки і я сидю на ослінчику і держу, а вони ж крутять ту ослівницю, а ці ж клубки крутяться і ляпотить
Для чого клубки кидали?
Шоб ткать його. Його ніколи не ткали без шліхти, тіки шліхта. Тоді мати тче, а я цівки сукаю. Цівку насукали і в човничок. Човничок не кинеш, полотна не буде. Це так полотно дєлали. Остається клочок, називається од тієї мички. Тоді намотають на гребень і прядуть вал – це рядно буде і накидка. Рядно тоненьке і накидка тоненька з того валу. Накидкою стіл застеляли. Вона вибілеться, біла стане. А тоді вона переткана так валом із пряжі і воно ото получається накидка. З валу ткали рядюгу і нею вкривалися. Скатерті були полотняні, їх вишивали. Мама вишивала рибки по вуглах, а на середині накидки – квітка (накидка на стіл – Н.О.).
