​Тепер: ідеть, кажуть, Меланка!

Тепер: ідеть, кажуть, Меланка! ну хай, щедрівка. Та хай тут курить, мете – ми складаймося, йдем щедруєм! Раньше ходили по-над хатами. Я помню була невелика: посаде мене мати на лежанку! Тоді ж плитки не було, лежанки були. Он в мене в хаті руська піч, тепер збоку в неї плита, а раніше груба була – лежанка, от, посадить мене мати на лежанку, каже: «Ось, слухай, Віра, зараз прийдуть щедрувати!» Я її не всю пам’ятаю, щедрівку "Ой у Києві, тай у Русолимі, щедрий вечір, та добрий вечір, та добрим людям на здоров’я!" Як дочка в хаті, кажуть…та вже ж пора нам коло порогу стати, до вашої хати старостів наслати, а як син – добру людину вам у двір присилати, щоб свекру годила, і свекрусі сорочку білу шила. Це щедрування.

А Меланки?

Оце ж вам меланки

щедрування й меланки – одне й те ж?

Да, пойняли.