А на Масляну в нас вареники

А на Масляну в нас вареники їли, ходили колодки в’язали

А кому в’язали колодки?

А оце він був нежонатий, оце йому вже чіпляють чи хомут, чи бутилку пусту, щоб ти йшов з умом, а не без ума. Як ти знаєш, що не жонатий – іди ж, а як хомут чіпляють – значить, відкупайся! Горілкою.

А скільки треба носити колодки?

Три дні в’яжуть колодки, а три дні розв’язують. Прив’язали йому колодку, він ставе могорич. Посідали, вареники поїли.

Від хати до хати ходили – сьодні в мене, завтра в тебе. Оце хланок – у нас називали «хланок» (вулиця - В.О.) Оце в мене першої на нашім хланку починають варити (вареники - В.О.), і далі. Оце ми щовечора з хати до хати ходимо, поки масниця не закінчиться. У нас українські народні співали «Гиля, гуси» оце перва пісня була, «Ой посажу я рожу край вікна» і далі.