Без четверті три четверті

Рубрики: Загадки
Населений пункт: с. Геніївка, Зміївський район, Харківська область
Респонденти: Воскобойник Марія Степанівна (1931)
Збирачі: Дмитро Лебединський, Олена Балака
Дата запису: 01.11.1991
Транскриптори: Вікторія Гавриленко

Без четверті три четверті, обидві стрілки вмісті. (Без четверті дев’ять)

Не звір, не птиця, а ніс, як спиця. (Комар)

Не їсть і не п’є, а все товща стає. (Стіна)

Якими зубами можна дістати потилиці? (Гребішка)

Бочоночок на бочоночку, бочоночок на бочоночку, а зверху – китичка. (Очерет)

Голова моя в коморі, а коса моя – надворі. (Морква)

Чотирі брати під однию кришою, одним перевеслом підв’язані. (Стіл)

Живуть три брати під однию кришою. Один каже: «Світай, боже». Другий каже: «Не дай, боже». А третій каже: «Мені все равно, що вдень, що вночі». (Вікна кажуть: «Світай, боже». Двері кажуть: «Не дай, боже». Стеля каже: «Мені однаково, що вдень, що вночі»).

Хто такий: на дорозі стоїть всім мішає, хто не прийде, той його штовхає, а з дороги ніхто не приймає? (Двері)

Стоїть хата, вікон багато, двері є. Хто туди заходить, а відтіль не виходить. (Ятір)

Стоять коні на припоні та всі зелені. (Огірки)

Надворі горою, а в хаті водою (Сніг)

Мати вода, а батько – вітер. Хто їх діти? (Краплини)

По землі пройшов довгов’яз, у землю ув’яз. (Дощ)

Летіло стадо гусей. Назустріч – один гусь. І каже: «Здрастуйте сто гусей». А вони відповідають: «Нас не сто. Якби нас летіло ще скільки, як нас летить, да пів скільки та четверть скільки, та ти, один гусь, тоді було б сто гусей». (Всього летіло тридцять шість)

Дочка від матері молодша наполовину, батько від матері старший на десять років, а всим їм разом сто років. Скільки кому було років? (Матері тридцять шість, дочці вісімнадцять, і батькові сорок шість)

Жили собі дід і бабка. Дєдушку було звати так, шо читалося однаково шо зліва направо, шо справа наліво. Бабку теж так було звати. Однаково читалося шо зліва направо, шо справа наліво. Збудували вони собі будиночок, який читався однаково, шо зправа наліво, шо зліва направо. Скопав дід грядку і посадив там те, шо читається однаково шо зліва направо, шо зправа наліво. Літом вони його не доглядали, і осінню пішли вбирати, а там виросло те, шо читається однаково шо зправа наліво, шо зліва направо. Щоб цього всього не робить дід пішов на берег і устроївся на роботу на таку професію, шо читається однаково що зліва направо, що зправа наліво. В це врем’я бабка звела собі любовника, який читається однаково, шо зліва направо, шо зправа наліво. А дід собі, не зіваючи, теж завів любовницю, шо називається однаково шо зліва направо, шо зправа наліво. (Діда звали Пилип, бабку звали Алла, збудували вони собі шалаш, на грядці посадили біб, осінню уродила шиш, дєдушка устроївся на роботу, це було кок; у це врем’я бабушка завела собі любовника, який називався однаково – це був піп; а любовницю трошки подумаєм...)

Їду, їду, ні коліс, ні сліду. (Човен)

По соломі ходить, а не шелестить. (Тінь)

По пузі дорога, між ногами тривога, а в дірочку свайба йде. (Прялка)

Чорна руда по печі гайда. (Сковорода)

Бабине ремесло кругом чорним обросло, посередині красне, це діло опасне. (Піч)