В мене бабушки не було, дєдушка був

В мене бабушки не було, дєдушка був. Казав, не виходь на двір, як виходиш хоч бери з собою ніж, хоч бери рогач, хоч бери чаплійку. Чаплія ото, шо беруть сковороди. А вона ж і набита на палку, та чаплійка, вона ж велика. Коли виходиш надвір, бери оце три… Значить, ніж, рогач і чаплійку. Одно шо-небудь бери, шоб тебе люди не бачили, шо ти вийшла. І знают харашо, шо ти малятко родила. А к чому воно, я не знаю. Дєдушка мужчина, не баба. І то казали.

Шоб легше родить було

Порозстібати всі пуговиці, познімати серги, витягти приколки з голови, витягти гребінок, шоб не було. І бути, чуствувати себе такою вольною, шоб тебе ніде нічого не беспокоїло. (Дитину – В.Г.) Прикривай пельонкою, а то так іди отуда у куток, погодуй дитинку й положи. І не показуй, шоб тебе бачили. Та це Поля в мене родилася, я ж пішла до матері, неділя пройшла як я мале родила. Прийшла до матері. Приходе сусіда до матері, сидит. Я отак сіла, а вона отуто. Ну вона так же на мене погляда й погляда. А тоді таки не витерпіла. Ну тут вона наче нічого не сказала. Каже: «Ну ти, Сонько, й біла». А я їй на отвєт кажу: «Та а шо ти хочеш». Тиждень як родила, якби вже червона була. Побули вони так, як оце вона увійшла. Мамка собирається на роботу, й вона йде з мамкою на роботу. І я йду. … Я вийшла на широку вулицю, у мене щоки отакої. Поки я дійшла сюди в хату, заходю в хату, глянула у дзеркало – я як перцем намазана. І горить, чую, шо горить. Так шо воно мені зробило. Як нагнало грудь отак о, і в тій груді випало три дірки, отаких, як ото палець. Отута ж із-під низу вийшло так, як ото у коняки, в кобили дійка. І прорвало три дірки. Так мені хуже було, чим я родила маля.