​Оце сватання, а оце – заручини

Рубрики: Оглядини (Розглядини)
Населений пункт: с. Бабенкове, Ізюмський район, Харківська область
Респонденти: Каширова Валентина Євдокимівна (~1922), Сухомлін Ганна Сергіївна (1913)
Збирачі: Віра Осадча
Транскриптори: Віра Осадча

Оце сватання, а оце – заручини. Оце ж кажуть: дівчина заручена. (Перша зустріч сватів – В.О.) - це тільки переговори. А сватання буде в другий раз. Тоді вже там змова, на який день буде свадьба, яких коней брати. А далі я вам розкажу, як готувалися до весілля. В п’ятницю печуть коровай, в суботу і неділю – весілля.

Оглядини це був такий народний обряд. Сватають молоду, так її батьки з одної сторони, і свати – з другої – домовляються коли йти на оглядини. Отдають молоду, у прийми мало ходили. На оглядини ідуть дід і баба, кого вони там назначають іти від молодої до молодого. У молодого готують стіл, щоб пригостить чим було. Приходять свати на оглядини до жениха – чи бідні, чи що в них є. Чим вони розполагають. Сідають вони за стіл проводити розмову: як будуть вони проводити весілля. Чи кожна сторона собі, чи вмісті буде весілля. Еслі вмісті - що должна одна сторона другій – чи продуктами, чи допомагати. Скільки буде гулящої з одной сторони, скільки з другої. Це вони складаються і там домовляються до всього. Раньше на оглядинах домовлялися (що кому дарити – В.О.). Чи брати, чи сестри в неї. На оглядинах домовлялись, скільки давати за квітку. Саме було – червінець. За квітку – червінець. Кладуть квітку на тарілку.