Рубрики: |
Вінчання
Зустріч після вінчання |
---|---|
Населений пункт: | с. Бабенкове, Ізюмський район, Харківська область |
Респонденти: | Сухомлін Ганна Сергіївна (1913) |
Збирачі: | Віра Осадча |
Транскриптори: | Віра Осадча |
Од молодої їдуть до вінця, після вінця знов приїжджають до молодої, сідають за стіл. Пообідали, пограли, потанцювали люди, вже як у них було намічено, до якого врем’я. Тоді вже йдуть до молодого, у молодого вже кончають свадьбу, танцюють до вечора. Коли молоді приїжджають до молодого від вінця, заїжджають до молодої, їх зустрічають батьки молодої, виходять з хлібом-сіллю і виносять вина. Бласловлять їх, а коли благословлять – наливають їм по чарці. І тоді беруть, зв’язують їм руки і веде мати до хати і садовить їх за стіл, а за стіл заводе по сонцю. А тоді вже засідають гості, хто де, а коло молодої сідає світилка. Як заведуть дружок – вони вип’ють, пообідають, то починають співати весільних пісень «Смородина тай не ягода», «Та ж думай, моя Галочка, думай тай гадай».