Викуп за молоду требували біля воріт, коли під’їхав весільний поїзд

Як викупляли молоду?

Викуп за молоду требували біля воріт, коли під’їхав весільний поїзд.

Де ще вимагали викуп?

Де брали нівєсту. Нівєста там чи в подруги, чи де. Ховають її, у дівчат викупають.

Коли молодий знайшов молоду, вони їдуть вінчатися, чи йдуть за стіл?

Йдуть за стіл. Вінчаються уперед. Це тепер зразу, а тоді ні.

Хто молодих заводив за стіл?

За стіл вперед заводють молоду, а тоді молодого. Молода сидить за столом, нахилена, старша дружка над її головою держе калач, співають, коли в хату заводять молодого: Та й глянь же ж ти, Галочка Крізь калач…

Хто заводе молодого?

Заводе молодого дружко його, дядько там чи брат, спрашує: «Розрішіть молодого завести». «Пожалуста». Він заходе, поцилує її, сіда. Поштують їх, дружки співають. Молодий як заходив у хату, за ним ішла світилка і вона должна була засвітити свічку.

З чого виготовляли світильник?

Раньче були васильки, мнята, на городі сіяли і ото і свічку туди встромляли. І свашка тоже світе дві свічки, чия вперед потухне, той уперед умре.

Які свічки світе свашка, вони на столі стоять?

Вони там десь у неї в сумці. Свічки ставили в стакан із пшеницею.

А світилка мала одну свічку засвітити?

Да.

Пришивали молодому квітку?

Молодому до картуза пришивала жінка. Вона стояла на пічі (лежанці – Н.О.) і картуз їй кидали. А коли пришиє квітку, клала на тарілку, рушник, зверху картуз, і передавала жениху.

На стіл ставили колосовку?

Становлють на стіл бутилки з самогоном, з’язували красною лєнтою, це розпивали аж у год ці бутилки. Встромляли колоски і дві ложки (прив’язували стрічкою – Н.О.).

Як називали ці пляшки?

Так і казали, шо це годові пляшки.