Рубрики: |
Дівич-вечір (Гільце)
Придане (Скриня, Сундук) Прикрашання хати в молодого |
---|---|
Населений пункт: | с. Білий Колодязь, Вовчанський район, Харківська область |
Респонденти: | Макаренко Зоя Варивонівна (1938) |
Збирачі: | Наталія Олійник |
Дата запису: | 19.07.2003 |
Транскриптори: | Наталія Олійник |
Що було на верхівці гільці?
Зверху на гільці була велика красна квітка. На зазовах з гільця брали по гілочці.
Коли забирали придане?
У п’ятницю приїжжяють до молодої за приданим. Молода вишиває рушники обізатєльно, хату рядити. Раньче ж рушники вішали на стінах. Шторки, подушки забирали, все. Тоді ни кроваті не давали, нічого, а просто постєль, і хату наряжали.
Хто продавав сундук?
А то меньчій брат чи сестра повинні сидіти на сундуку. Ті шо приїжжяють за приданим, повинні викупити. Давали конхвєти, гроші, хто як одкупався. А тоді заберуть, на машину погрузять вєщі, і їдуть до молодого вбирати хату. Все знімають у молодого у хаті, а вішають своє. Ті шо їхали хату рядити, і гвіздки брали, і молоток брали, і нитки брали, може там шось десь підшити, і все брали шоб же ж викуп не платити. Попросиш гвіздок, а вони скажуть: «Давай могорич». Коли приїжжали убирати хату, казали: «Забирайте все своє пагане, ми своє хароше почепимо». Чіпляли рушники, тоді ж коврів не було, чіпляли «стєнки» з матерії пошиті цвітненькі.
Що таке стєнки?
Стєнки – коврік із матерії пошитий. Якусь цвітну матерію набираєш, робиш петелічки і прибиваєш, на гвіздочки.
До кроваті?
До кроваті.