На Сорок святих пекли жайворонки з двох качалочок

На Сорок святих пекли жайворонки з двох качалочок, розрізали хвостик, крильця. Діти брали пташок, виходили на подвір’я, підкидали до гори і говорили: “Вище городок, чий жайворонок”, ловили, і так робили тричі, входили в хату і їли. На Середохресну пекли хрести і їхали з ними в поле, коли начинали сіяти. На Вербну неділю ходили в церкву святити вербу, а дома нею хльоскали дітей і приказували:

Верба б’є, не я б’ю
За тиждень – Великдень
Ось недалечко червоне яєчко.

Вербу зберігали дома. Вербичкою випроводжали корову на пашу, і знову гілочку ставили на покутя. Свячену вербу зберігали на покуті від грози, блискавки. На Зелену неділю трави збирали, з них заварювали чай, мили волосся, шоб лучче росло. Клечання висіло три дні: неділя, понеділок і вівторок. Дітей не пускали на річку купатися, казали: “ Не ходіть купатися, бо русалка вхвате”.

На Зелену неділю на воротах чіпляли осику. В хаті прикрашали гілочками тополі, дуба, долівку посипали м’ятою, любистком. Клечання зберігають, з нього чай п’ють. Треба ще клечання на Петра і Павла вимести і в погребі зсипати ним. То кажуть, що в погребі не буде ні мишей, ні жаб.