​Їде жених до молодої

Рубрики: Вінчання

Посад

Весільні дари

Зустріч у сватів
Населений пункт: с. Садове, Близнюківський район, Харківська область
Респонденти: Нестеренко Марія Євдокимівна (1913)
Збирачі: Студенти ХДАК
Дата запису: 20.06.1994
Транскриптори: Віра Осадча

Їде жених до молодої брати її до вінця. Дівчата заховали її. Як викупив, дівчата виводять молоду, віддали і поїхали до вінця. Молода їде в своїй тачанці із дружками, а жених із своїми поїхав. Як багаті дуже – розстилають ковер аж до церкви. Молоді разом ідуть до батюшки. Повінчались, їдуть до молодої, зустріли батько і мати з хлібом. Поздравили їх. Староста завів молодих за стіл, по сторону молодого – бояри, коло молодої – дружки. Після них – всі інші запрошені. По дві рюмки випили, погомоніли, за третьою рюмкою обов’язково дарять. Коли дари проходять, свашка дає шишки, а їй співають: «Свашка – неліпашка». Сватові родичі молодої приспівують: «А в нашого свата з верби-лози хата». Обдарили молодих, музика починає грати. Надворі багато людей. Їдуть свати по молодих. Коло воріт хлопці розкладають вогнище, і не впускають їх, поки не розплатяться за молоду. Пропустили у двір, завели до хати, посадили за стіл. Погостили. Як приходе час від’їзжати молодим до хати молодого – всі родичі молодої і запрошені закривають вікна і стукають у них, щоб свати відїзджали. Потім весільна мати виводе за рушник молодих за ворота, їм співають: «Ви, селяни-городяни, просимо вас, не переходьте дороги поперед нас» Коли їдуть до молодого, молода прощається з рідними. Сідаючи на вози, співають: «Ой не ходи, мати, між возами, та не вмивай дочку сльозами». Поїхали до його батьків. А свадьба продовжується без молодої. У молодого розбирають молоду, брат розплітає косу. Дівчата приспівують: «Уже ж тобі не заплітать кісочку у дрібочки». Подружки роз’їзжаються по домам, а всі продовжують гуляти.