Я здорово ходила виряжать

Ви́рядини (солдата виряжають – В.Г.). Я здорово ходила виряжать. Бо я дуже сильно співала, здорово співала молодою. Так без мене не було ні ‘дних ви́рядинів. Хоть уже я така, ну не сказать, шо й дівка була, а вже гукали дуже випроважать в армію. «Солдата виряжають», кажуть, «солдата виряжають в армію». Застілля було, як прямо свайба. Тільки тоді столи, канєшно, були слабші, чим січас. А утром удосвіта, в чотирі часа машиною везли у воєнкомат, і всі звозили. І ото ж кажде своєю кучкою старалися, хто лучче співає, хто луччє танцює. Коло воєнкомата так ой-ой скіки людей, скіки кучо́к, ото кажде собі там ютились. А тоді ж уже виходили там чи воєнкоми, по хвамилії зачитували, і вони йшли і всьо. Вже ото їх забирали, ‘двозили в Суми і розформіровували. (Вдома у новобранця – В.Г.) гуляли, прямо, як свайба була. Застолля було й багато: і родичі, і сусіди, ну всіх багато згукували, як оце в армію випроважали. Ну більш як оце ж молодьож, так він гукав. А як старших – мабуть же, батьки. Та оце ж цілу ніч нада ж гулять, та спать хочеться. А в дворі, як оце ж тепло, всі сиділи, так хто й приляже. Було, поприв'язують, шуткували. Дівчата виряжали, рядом сиділи з ним, як молодий і молода (ото ж дівчина та, шо він із нею дружив).

Чи дівчина шось дарувала?

Усі дарили. Дівчата дарили ху́стки, оті носові ху́стки, об’язували. Отак уго́льчик одрізався, тут кружево. І ото таке дуже красиво обв’язане. Дарили по дві хустки і рушничок. А дарили всі, більшість гроші дарили. Його дівчина дарила йому дві хустки ‘б’язані красіві, кружевом. Ті всі (інші – В.Г.) гроші дарили. А тіки його дівчина дарила ото рушничок і дві хусточки об’язаних красиво. Клала на стіл рушничок і ті дві хусточки, а він тоді ж забирав. Брав з собою.