Як ходе жінка вагітна

Як ходе жінка вагітна, ніззя котів сувать ногою. А тоді ото ж дитина кричить та так вигинається: у неї на спинці таке, як волоссячко, і воно його коле. Ото отоді дітки кричать.(Вагітній – В.Г.) ніззя нічого ніде красти. Було таке, шо ягоду вирвали в нас, була тьотка. Ішла й ягоду десь вирвала. І в дитини якраз на лобі – таке, як ягода красне. І в празник ніззя вишивать. Тоже міте. (Якщо вишиватиме вагітна, то у дитини – В.Г.) тоже буде латка десь. Таке, як ото ти чи квітку шиєш, чи там шось таке. Тоже буде таке. Або на спинці, або десь. Гарно, як не на виду. Як вагітна, в празник ніззя робить. І ніззя ніде нічого без спросу брать, лучче попроси́ть. І єслі, прімєрно, в мене буде (щось – В.Г.), а ти попросиш вагітна, а я не дам, – миші переїдять усе, нічого тобі не останеться. Оце, примєрно там, чи насіння, чи там чогось попросила, а я не дала. Ото миші переточать усе. Так і кажуть: «Бере́менному оддай посліднє».

Відзначення народження дитини. Ножки миють. Казали, шо «ножки миють». Купували бабусі одіяльце там таке, якесь байкове чи дєтське, колихали і справляли. В кого були достатки. Тоді лежали в больниці дев'ять днів (як оце я родила). На дев'ятий виписували, ну а тоді ото ж сусіди, ку́ми поприходять, бабу колишуть, а откупається ж. Ножки миють. Бабою ж стала, так бабу колишуть.

Так кажуть, чи й правда колишуть?

Ні, правда – у ряднинку й колихали.