| Рубрики: |
Сватання
|
|---|---|
| Населений пункт: | с. Польова, Дергачівський район, Харківська область |
| Респонденти: | Зей Ганна Трохимівна (1913) |
| Збирачі: | Галина Лук'янець |
| Дата запису: | 09.11.1992 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Текст збирача.
Весілля. Засилає хлопець сватів. Батько, дядько (один, два, три). Як немає родичів, то і сам жених іде. Беруть круглу хлібину:
«– Ми чули, що в вас продається жар-птиця. Можна на неї подивиться? Ми йшли здалека, прибились, утомились, хочем на молоду подивиться.
– Сідайте
Випили, поїли
– Чи ви віддаєте свою дівку?
Домовились. Перев’язує мати рушником (зліва направо). На другий день приходить батько, мати, родичі (приблизно десять чоловік). За стіл. Через тиждень ідуть на розглядини з невістою до молодого. Домовляються скільки буде у поїзді. Дружок (до десяти) у нареченої; свашко (замужні сестри, приблизно три) у жениха; світилки (дівки, дівчатка приблизно дві); буяри (товариші, брати, приблизно п’ять), не парні. Домовляються, скільки буде біля вінця (менше або рівно трьом) (скільки подарків дарувати). У четвер печуть коровай, шишки, калач. Красною лєнтою колоски житні, калина, замотують фольгой. Калач прикрашали листочки, пташки.
