​Приїзжають по молоду

Приїзжають по молоду – в їх все закрито! Одкупились вони, одчинили їм двері. Викупають вони молоду у дружки. Пришивають молодому квітку. Квітку кладуть на тарілку і приподносять молодому. Молодий з тарілки бере квітку, а на тарілку червінця кладе їм. Пришивають молодому квітку, і дружкові, і їдуть до вінця. До вінчання в нас не співають. Ну, від вінця ідуть вперед до жениха. Приїзжають вони до воріт, зустрічають їх батьки і крьосні, і челядь там, стоїть же, з хлібом-сіллю. Приходять вони до батьків, становляться, батьки їх поздравляють із законним браком. Молоді кланяються батькам тричі, тоді одшипують трошки хліба, солять соличкою, по капельці з’їдають. І цілують батьків. Син, молодий, цілує молодої, а молода – цілує женихових батьків – навхрест цілує. Поцілували батьків, а тоді ж нальють їм по чарчиночки усім, закусять, і зв’язує мати руки рушником і заводе їх у хату.