Од молодої їдуть до вінця

Рубрики: Вінчання

Зустріч після вінчання
Населений пункт: с. Бабенкове, Ізюмський район, Харківська область
Респонденти: Сухомлін Ганна Сергіївна (1913)
Збирачі: Віра Осадча, Студенти ХДАК
Дата запису: 10.06.1990
Транскриптори: Віра Осадча

Од молодої їдуть до вінця, а од вінця оп’ять приїзжають до молодої, сідають за стіл, пообідали, пограли, потанцювали люди, там коли вже у їх намічено, до якого врем’я, а тоді до молодого, у молодого вже кончають свадьбу. Танцюють до вечора. Коли молоді приїзжають до молодої від вінця, їх зустрічають батьки молодого. Коли їдуть від вінця, заїзжають до молодої. Приїзжають вони до двору, зустрічають батьки молодої, виходять з хлібом-сіллю і виносять вина. Ну, благословлять їх, а коли благословлять, наливають їм по чарці. Вони випили і тоді беруть, зв’язують їм руки і веде мати у хату і садове їх за стіл, а за стіл заводе по сонцю. Тоді вже засідають гості, хто де, а вже коло молодої сідає світилка. Як заведуть дружок, вони вип’ють, пообідають, то починають співати весільних пісень. «Смородина та не ягода» (цю пісню ще співають, як наряжають молоду до вінця, співають дружки), «Ти не думай, моя Галочка», «Ой, ходила ж та й Галочка» (співають за столом молодій-сироті), «Ой, темно-хмарно на дворі» (як посідають за стіл і дружки починають співати).